Збройні сили Польщі: на порозі якісного переоснащення

На прохання читачів редакція продовжує серію публікацій про військовий потенціал країн – сусідів України

У травні 2003 року, коли війська другої антисаддамівської коаліції вже фактично зайняли Ірак, Польщі запропонували очолити один із трьох окупаційних секторів. Не вдаючись у подробиці різних політичних причин цього рішення, відзначимо, що подібна пропозиція країні, яка лише за чотири роки перед тим вступила до НАТО, яскраво свідчила про визнання успіхів Республіки Польща на шляху якісної інтеграції в євроатлантичні структури.

У новій історії держави збройні сили Польщі – Військо Польське – були створені 1918 року, відразу ж після відновлення незалежності. Саме тоді з'явилися характерні атрибути, які багато в чому зберігаються й нині. Це й оригінальна військова форма зі своєрідними чотирикутними кашкетами – «уланками», і особлива категорія підофіцерських звань, що трапляється хіба що в сучасних арміях Чехії та Словаччини. Але головне – високий вишкіл кадрів, особливо офіцерських. Багато в чому саме це пояснює розгром Червоної Армії під Варшавою поляками 1920 року (знамените «Чудо на Віслі») у, здавалося б, абсолютно програшній з військової точки зору ситуації. Досить успішно діяли на фронті польські контингенти, що пішли на Захід після захоплення країни військами Німеччини й СРСР у вересні 1939 року. Можливо, саме хороша підготовка полонених офіцерів вселила побоювання Кремлю і призвела до катинської трагедії – розстрілу тисяч польських воїнів…

У 1943-1945 роках польські частини пліч-о-пліч із солдатами Червоної Армії визволяли радянські та свої території, штурмували Берлін.

Після 1945 року Народне Військо Польське стало другою за потужністю армією формованої тоді соціалістичної співдружності. При цьому була створена досить розвинена військова промисловість, спроможна виробити майже будь-який вид зброї та бойової техніки як за радянськими ліцензіями, так і на основі власних проектів.

Падіння соціалізму відкрило новий (а можливо, добре забутий старий) шлях розвитку. 

У квітні 1999 року країна стала 18-м членом НАТО. Але ще задовго до цього армія почала переходити на стандарти альянсу, поступово скорочуючи свою чисельність із 347 тисяч чоловік у 1989 році до 120 тисяч нині та зазнаючи організаційної еволюції. 

На сьогодні Військо Польське являє собою досить численну за європейськими мірками та доволі боєздатну силу, що бере активну участь у багатьох миротворчих операціях. Крім трьох видів збройних сил – сухопутних військ, ВПС і ВМС, 2007 року був створений і четвертий – Спеціальні війська Польщі чисельністю близько трьох тисяч чоловік, а також Війська територіальної оборони (резерву) – 20 тисяч військовиків.

У сухопутних військах зберегли два з чотирьох військових округів і механізований корпус. Із 14 дивізій на сьогодні залишилося чотири. Решту було розформовано або перетворено на окремі бригади, яких у складі Війська Польського налічується 10, без урахування різних дрібних і допоміжних частин. 

На відміну від усіх східноєвропейських держав, польське командування не стало різко скорочувати арсенал сухопутної техніки радянських зразків. При цьому, одержавши доступ до західних ринків і технологій, армія прийняла на озброєння новітню вітчизняну і натовську техніку. Так, на додачу до понад 900 танків Т-72 власного виробництва (включно з їхнім суто польським аналогом РТ-91 «Твярди»), з 2002 року країна закупила у ФРН 128 танків «Леопард-2А4». Наприкінці минулого року арсенали Війська Польського почали поповнювати машини сучаснішої модифікації А5, яких закупили 105 одиниць. Одночасно військово-промисловий комплекс почав постачати до армії новітні артилерійські системи «Краб», зенітні – «Лоара», а також низку інших зразків військової техніки на рівні найкращих світових досягнень. 

У військово-повітряних силах полки, дивізії та корпуси були перетворені на бригади (1 транспортна, 2 ракетні та 1 радіотехнічна) і авіаційні крила (2 тактичні, 

1 транспортна і 1 навчальної авіації). Поляки зберегли на озброєнні й модернізували 26 винищувачів МіГ-29. Але такої кількості машин виявилося не досить, і тому 2006 року було закуплено 48 американських винищувачів F-16C/D. А от ударну авіацію, оснащену винищувачами-бомбардувальниками 

Су-22 радянського виробництва, вирішили (першими у світі) замінити безпілотними апаратами ізраїльського виробництва. Щоправда, реалізувати цю ідею поки що не вдалося, але до 2015 року вона буде втілена в життя.

Військово-морський флот Поль­щі завжди вирізнявся високою боєздатністю та потужністю. Вра­ховуючи досвід Другої світової війни, коли кораблі, що пішли до Великої Британії, брали участь у «Битві за Атлантику», командування ВМС країни подбало про придбання саме західної техніки. У 2000 році зі складу американського флоту ВМС Польщі було передано два ракетні фрегати типу «Олівер Х. Перрі», а у 2002-2004 роках на додачу до єдиного дизельного підводного човна типу «Варшав'янка» закуплено в Норвегії чотири субмарини західнонімецького проекту 207. Але ще наприкінці 1990-х років ракетні катери польсько-німецького проекту «Оркан» були оснащені західним озброєнням і устаткуванням, зокрема шведськими протикорабельними ракетами RBS-15. 

Звичайно, досить компактний за корабельним складом ВМФ (5 підводних човнів, 3 бойові надводні та 5 десантних кораблів, а також два десятки бойових катерів і тральщиків) не надається до порівняння з ВМС провідних європейських країн НАТО. Проте свої завдання, зокрема й у межах операцій блоку, польські моряки виконують відмінно, сподіваючись на те, що найближчим десятиліттям їхній флот поповниться сучасними кораблями, зокрема й вітчизняного виробництва. 

Військовий бюджет (5 млрд доларів – у 2,5 раза більший, ніж в Україні) дає привід для оптимізму. Більше того, до 2022 року на модернізацію армії заплановано виділити 40 млрд доларів – більше, ніж у будь-якій іншій країні Східної Європи! І хоча ВПК Польщі виступить основним партнером збройних сил в реалізації програм переоснащення, значні надії Варшава покладає на співпрацю з Україною. Так, на наших авіаремонтних заводах будуть модернізовані польські винищувачі МіГ-29 і вертольоти Мі-8 і Мі-24. Бронетанкова техніка радянських зразків має збагатитися елементами бойового оснащення української розробки. Уважно придивляються поляки й до наших досягнень у галузі радіолокаційної, ракетної та військово-морської техніки.

В разі успіхів даних програм у 2023 рік Військо Польське вступить оновленим на понад 70%.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті