Адвокатура над прірвою

Восьмого липня 2010 року був прийнятий Закон України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі скорочено – Закон № 2464), який передбачає нарахування та сплату єдиного соціального внеску на пенсійне страхування (ЄСВ). Згідно з частиною 4 статті 4 цього Закону, від сплати ЄСВ звільняються фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідну пенсію. З наведеної норми закону виходить, що особи, які займаються незалежною професійною діяльністю і забезпечують себе роботою самостійно, зокрема адвокати, при досягненні пенсійного віку і отриманні мізерної пенсії повинні продовжувати сплачувати ЄСВ за ставкою 22 відсотки від розміру місячної мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Автор цих рядків не може пояснити шановним читачам газети, чим конкретно керувався законодавець при прийнятті такої норми закону. В усякому разі не приписами частин 1 та 2 статті 24 Конституції України, що прямо забороняє привілеї та обмеження прав громадян за будь-якою ознакою. Згадана норма Закону № 2464 є вочевидь дискримінаційною, бо надає привілеї лише фізичним особам – підприємцям серед усіх пенсіонерів за віком. Свого часу і автор цих рядків, і Національна асоціація адвокатів України, членом якої він є, вживали певних заходів, спрямованих на усунення цього дискримінаційного положення закону. Сьомого березня 2017 року народний депутат України А.В. Помазанов вніс до парламенту законопроект № 6165, одна із статей якого передбачає звільнення від сплати ЄСВ як фізичних осіб – підприємців, так і осіб, котрі займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі й адвокатів, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Однак серед низки законопроектів, винесених на розгляд народних депутатів, проект № 6165 досі не з'явився. Більше того, внаслідок прийняття Закону України № 1774 від 06 грудня 2016 року – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі скорочено – Закон № 1774) і введення його в дію з 01 січня цього року законодавцем була штучно створена правова прогалина. Пункт 3 статті 7 Закону № 2464 був доповнений другим абзацем про визначення бази нарахування єдиного соціального внеску лише для фізичних осіб – підприємців, віднесених до першої групи платників єдиного податку в розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, водночас не визначено конкретний розмір цієї бази для інших категорій платників, зокрема й для адвокатів. Таким чином, особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, щомісячно має нараховувати до сплати за 2017 рік ЄСВ в розмірі не менше, ніж 704,00 грн, незалежно від наявності чи відсутності доходу від діяльності. Схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 червня 2017 року, № 411-р проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки у 2018 році збільшить цю суму до 819,06 грн, у 2019-му – до 918,06 грн, а у 2020-му – аж до 973,50 грн. Певна частина адвокатів – пенсіонерів за віком вимушена працювати в системі безоплатної вторинної правової допомоги, отримуючи оплату відповідно до умов, визначених Постановою Кабінету Міністрів № 465 від 17 вересня 2014 року – «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу». В новій редакції Постанови, що набула чинності з 01 січня 2017 року, розмір оплати за годину роботи адвоката за надання безоплатної вторинної правової допомоги складає не 2,5 відсотка від розміру місячної мінімальної заробітної плати, як це було до 01 січня 2017 року, а 2,5 відсотки (з 01 січня 2018 року – 5 відсотків) від розміру місячного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент подання адвокатом відповідних звітних документів. Як відомо, розмір місячного прожиткового мінімуму для працездатних осіб приблизно вдвічі менший за розмір мінімальної місячної заробітної плати. Мимоволі виникає запитання: чи виявиться фізично спроможним адвокат – працюючий пенсіонер за віком сплачувати наведені суми ЄСВ, якщо він працює в системі безоплатної вторинної правової допомоги і отримує оплату праці, удвічі меншу від розміру місячної мінімальної заробітної плати? Відповідь очевидна, тому вже зараз практикуючому адвокату з листопада 1993 року і поки що працюючому пенсіонеру за віком з болем у серці доводиться спостерігати поступовий відхід від адвокатської діяльності певної частини колег-адвокатів, які є пенсіонерами за віком і з тих чи інших причин не сприйняли та не витримали цього надмірного за розміром і безглуздого за суттю фіскального тиску. На відміну від правоохоронних органів та інших державних інституцій, українська адвокатура за 25 років спромоглася зберегти традиції поступового передавання професійного досвіду між поколіннями адвокатів. Сьогодні ризик руйнування механізму спадкоємності постав на повен зріст. Автор цих рядків разом із колегами сподівається на те, що за широкої підтримки керівництва Національної асоціації адвокатів України і пересічних громадян-виборців парламент України ухвалить-таки законопроекти стосовно пенсійної реформи в одному пакеті із законопроектом народного депутата України А.В. Помазанова від 07 березня 2017 року № 6165. Це потрібно насамперед для того, щоб надалі українська адвокатура могла повністю виконувати передбачену Конституцією України функцію надання професійної правничої допомоги, захищаючи і представляючи законні права та інтереси кожного громадянина, кожної юридичної особи.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті