Чи думали ми, що Україна буде світовим законодавцем телекомунікаційних технологій?

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології суттєво впливають на розвиток загальної світової спільноти і значною мірою обумовлюють економічний та інтелектуальний рівень окремих держав. Традиційними лідерами у галузі ІТ вважаються країни західного світу, і перш за все – Сполучені Штати Америки. В останні роки значну конкуренцію на ринку телекомунікацій складають деякі провідні китайські компанії. Більшість пострадянських республік, у т.ч. Україна, зазвичай розглядаються як «такі, що розвиваються другим ешелоном» у фарватері інших провідних держав і певною мірою намагаються наздоганяти їхні здобутки. Втім, ще з часів радянського минулого Україна має вагомий науково-технічний потенціал, який базується на високому рівні вітчизняних розробок фахівцями Національної Академії наук і профільних вищих навчальних закладів національного рівня. Однак, для втілення у життя деяких інноваційних розробок українським вченим не завжди вистачає організаційної та фінансової підтримки з боку держави. 

Зразком вітчизняної розробки найвищого світового ґатунку є проект спільної групи одеських і київських науковців (Васіліу Є.В., Гранатуров В.М., Гуляєв К.Д., Дейнека І.В., Івлєв Ю.В., Кайденко М.М., Каптур В.А., Ложковський А.Г., Тіхонов В.І.) під загальною назвою «Технологічні, організаційні та регуляторні засади побудови телекомунікаційних мереж сучасних та наступних поколінь». Цю роботу представлено Одеською національною академією зв’язку ім. О.С. Попова на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2014 році. Унікальність цього проекту полягає у тому, що на відміну від інших відомих ІТ рішень, він не ставить за мету окремі вдосконалення вже частково застарілих на сьогоднішній день методів побудови світової мережі Інтернет, натомість запроваджує всебічний комплексний підхід до вирішення найскладніших завдань і викликів часу у відношенні до нових вимог до якості обслуговування користувачів Інтернету і мережі телефонного зв’язку. 

Наведемо декілька характерних прикладів щодо фундаментальних інноваційних ідей, запропонованих українськими вченими у згаданому вище проекті. На сьогоднішній день майже у всьому цивілізованому світі надзвичайно поширені і популярні дві речі: мобільні телефони та Інтернет. Кожна з них має свої привабливі властивості. Мобільні телефони забезпечують якісні та стабільні з’єднання між абонентами, але телефонний зв’язок між абонентами різних країн є доволі коштовним; тому, зазвичай, ми не можемо дозволити собі вільно розмовляти по мобільних телефонах на великих відстанях (скажімо, між Україною та США). Натомість, мовне та відео спілкування по «скайпу» через Інтернет є практично безкоштовним незалежно від того, в яких країнах або частинах світу знаходяться абоненти. То чому ж ми не відмовимося від коштовних розмов через мобільний телефон на користь Інтернет-спілкування через «скайп» або іншу аналогічну аудіо/відео систему? Відповідь доволі очевидна для тих, хто має досвід у цих речах. Живе спілкування в режимі «онлайн» через Інтернет не гарантує нам належної якості зображення та відтворення звуку. Мають місце затримки передавання або погіршення якості відтворення мовлення, тимчасові розриви зв’язку тощо. Мрія багатьох людей у світі – дешево розмовляти та бачитися через Інтернет, але при цьому робити це за якістю телефонного зв’язку. Наразі ця мрія поки що є нездійсненною, оскільки мережа Інтернет з самого початку свого існування не була передбачена для такого типу зв’язку, а лише тільки для надійного передавання так званих файлових даних (наприклад, текстових документів, статичних зображень, аудіо-відео файлів та інших даних, для яких невеличкі затримки передавання у декілька секунд або навіть хвилин не є критичними). 

Українські вчені першими у світі вирішили цю проблему і запатентували принципово новий метод побудови глобальної мережі, яка здатна надійно передавати не тільки файлові дані, але й також якісно та значно дешевше передавати телефонні розмови як стаціонарних, так і мобільних телефонів. Цей винахід дозволяє у недалекому майбутньому об’єднати усі телефонні мережі та сучасну мережу Інтернет у єдину світову телекомунікаційну мережу – так званий «Інтернет майбутнього». Якщо вина­хідниками сучасної мережі Інтернет заслужено є американські науковці, то сьогодні можна впевнено стверджувати, що творцями нового Інтернету є українці. 

Інша важлива проблема телекомунікацій, яку першими у світі успішно розв’язали наші вітчизняні науковці в рамках названої роботи на здобуття Державної премії України, є ефективна протидія відомим загрозам, що можуть виникати через мережу Інтернет (агресивна реклама, пропаганда насильства і порнографії, шпигунство, хакерські атаки на фінансові та інформаційні сайти, крадіжка персональних даних клієнтів тощо). 

Ось що про цю роботу думають міжнародні та вітчизняні фахівці.

Генеральний секретар Міжнародного союзу електрозв’язку доктор Хамадун І. Туре: «В данном проекте решена важная научно-техническая проблема комплексного развития телекоммуникационных сетей последующих поколений, одним из ключевых аспектов которой является обеспечение безопасности при использовании информационно-коммуникационных технологий».

Директор Санкт-Петербурзької філії Федерального державного унітарного підприємства «Центральний науково-дослідницький інститут зв’язку», доктор технічних наук, професор О.І. Осадчий: «В рамках работы коллектива учёных ОНАС им. А.С. Попова «Технологические, организационные и регуляторные основы построения телекоммуникационных сетей последующих поколений» решен большой спектр задач развития телекоммуникационных сетей последующих поколений. Одним из таких вопросов являются сформулированные ключевые положения теории фильтрации контента, охватывающие как технологические, так и экономические аспекты реализации комплексных систем фильтрации контента в современных телекоммуникационных сетях».

Директор ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАНУ, к.т.н. Радкевич О.І.: «Робота авторського колективу вчених ОНАЗ ім. О.С. Попова «Технологічні, організаційні та регуляторні засади побудови телекомунікаційних мереж наступних поколінь» дозволяє вирішити проб­лему розвитку конвергентної телекомунікаційної мережі нового покоління в Україні. Запропонована нова концептуальна модель еволюційного поетапного розвитку мереж наступних поколінь (NGN) висвітлює стратегічні напрямки фундаментальних досліджень для виходу України на передові рубежі науково-технічного прогресу». 

Завідувач кафедри кібербезпеки та захисту інформації Факультету інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка д.т.н., проф. Оксіюк О.Г.: «Представлена в роботі узагальнена модель побудови мереж наступних поколінь дозволяє врахувати технології, архітектуру, управління, якість і безпеку й тим самим визначає загальні принципи побудови телекомунікаційних мереж… Звернемо увагу на важливі результати авторів із захисту інформації, зокрема, з квантової криптографії. Протягом останніх років проблематика квантових технологій у сфері захисту інформації стає все більш актуальною та потрібною».

Екс-президент ПрАТ «Київстар» І.В. Литов­ченко: «Сукупність наукових положень, сформульованих і обґрунтованих у представленій науковій роботі дозволяє розв’язати важливу науково-технічну проблему комплексного розвитку телекомунікаційних мереж наступних поколінь, що включає технологічні, організаційні та регуляторні аспекти створення та впровадження новітніх технологій».

Узагальнюючи відгуки авторитетних фа­хівців стосовно основних результатів згаданої вище роботи вітчизняних науковців, ми маємо з гордістю констатувати незаперечний факт – Україна має усі реальні шанси у найближчому майбутньому стати світовим лідером і законодавцем телекомунікаційних технологій.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті