Біг на місці, або Чому не потрібні інновації?

Одеський Палац студентів став місцем проведення виставки раціоналізаторських та інноваційних пропозицій учених, які могли б допомогти в розвитку дуже різних сфер життя нашого регіону.

Організатором експозиції виступило Одеське відділення Інноваційної палати України в особі його президента Станіслава Кобилянського. 

Зазвичай подібні заходи пере­творюються на зустріч для своїх. Не стала винятком і дана виставка. Представників бізнес-спільноти, зацікавлених у реалізації креативних проектів, а також керівників профільних підрозділів міських і обласних структур помічено на ній, на жаль, не було. А шкода, бо деякі розробки вчених сьогодні були б вельми доречними. 

Наприклад, професор кафедри фармакологічної хімії ОНУ ім. І.І. Мечникова, доктор біологічних наук Ірина Кравченко представляла унікальні серветки із сіллю, ропою та гряззю Куяльницького лиману. Зроблені з їхньою допомогою перев'язки дають змогу значно скоріше повернути людину до снаги, якщо у неї раптом сталося запалення суглоба або далася взнаки стара травма.

– Наші розробки, на які було витрачено близько трьох-чотирьох років, дають змогу домогтися яскраво вираженої протизапальної та протинабрякової дії, – говорить Ірина Анатоліївна. – Пацієнтові не треба вживати синтетичних лікарських препаратів. Замість них цілком ефективними можуть виявитися пов'язки на основі унікальних природних компонентів Куяльнику. 

Інша представлена розробка – це трансдермальна терапевтична система з римантадином. По суті це звичайний пластир, який прикладається до шкіри й забезпечує поступове усмоктування препарату через неї. Римантадин – ефективний противірусний препарат, зокрема проти грипу А. Його застосування цілком могло б змагатися з активно рекламованими імпортними вакцинами. Але, на жаль... Вакцини обходяться дорожче. І тому інтересу до дешевших натуральних методів лікування інвестори поки що не виказують. 

На сьогодні склалася парадоксальна ситуація. ВООЗ привселюдно заявляє про необхідність шукати альтернативи фармакологічним препаратам, які з кожним роком стають усе менш ефективними. Справа в тому, що віруси й бактерії навчилися чудово пристосовуватися до впливу ліків, які часом їх не тільки не знищують, а, навпаки, прискорюють ріст. У цих умовах треба якомога швидше переходити на альтернативні підходи в лікуванні. Але їх поки що геть не помічають, що й підтвердила представлена експозиція.

Завідувач кафедри кондиціювання повітря ОДАБА, доктор технічних наук, професор Василь Арсирій представляв гідротурбіни для міні- та мікроГЕС потужністю 1,5,10 і 20 кВт. 

– Їх можна використовувати для будівництва на невеликих річках міні- та мікроГЕС індивідуального користування (будинок, дача, мале підприємство, фермерське господарство), – розповідає Василь Анатолійович. – При перепаді висот у 40 сантиметрів і плині води в 30 літрів на секунду вдається одержувати потужність, що перевищує 100 кіловат. Експлуатаційні, як і фінансові, витрати невеликі – приблизно тисяча доларів на кіловат потужності. При цьому виходить екологічно чиста електроенергія. Установки вже пройшли лабораторні випробування. Тепер треба набрати 100 заявок, щоб вдалося налагодити серійне виробництво. 

Здавалося б, в умовах підвищення тарифів на електроенергію подібні розробки мали б здобути державну підтримку. Але й тут заохочувати ініціативу та винахідливість ніхто не квапиться.

– У нас багато неймовірно цікавих, перспективних ідей і розробок, – говорить Станіслав Кобилянський. – Але іноземних інвесторів лякає ситуація нестабільності у країні, а умов для зацікавленості з боку внутрішнього інвестора державою не створено. Тож більшість винахідників і вчених змушені працювати на непевну перспективу. 

Попри це Станіслав Кобилян­ський має намір і далі організовувати подібні експозиції. Як технар, винахідник, він чудово розуміє: треба накопичувати критичну масу новацій, щоб одного разу ними все-таки зацікавилися й почали підтримувати. Іншого, якщо країна хоче йти шляхом технічного прогресу, у сучасному кризовому світі не дано. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті