Обсерваторія в архивістиці

«Астрономічна обсерваторія Оде­ського державного університету ім. І.І. Мечникова просить прийняти на державне зберігання документи обсерваторії…»

З таких слів із листа директора астрономічної обсерваторії професора В.П. Цесевича починається справа фонду Одеської державної астрономічної обсерваторії. На зберігання до Державного архіву Одеської області ці документи надійшли 19 грудня 1973 року і зберігаються тут донині.

Після створення 1865 р. Імператорського Новоросійського університету на фізико-математичному факультеті була заснована кафедра астрономії, а 1866 р. організовано астрономічний кабінет. Проте брак устаткування не дозволяв провадити повноцінні спостереження та наукову працю. Дещо пізніше було вирішено організувати Астрономічну обсерваторію поблизу ділянки Ланжерон – на території нинішнього парку Т.Г. Шевченка. Так 23 червня 1870 р. почалося будівництво, і 3 серпня 1871 р. основний корпус було прийнято в експлуатацію. 

Першим директором Одеської обсерваторії став астроном, теоретик-фахівець у галузі небесної механіки, професор астрономії університету Л.Х. Беркевич. Обсерваторія використовувалася переважно для практичних робіт студентів, що вивчали в обов'язковому порядку основи астрономії. Після відходу професора Беркевича у відставку 1881 р. на його місце був призначений молодий учений О.К. Кононович, перший український астрофізик, декан фізико-математичного факультету, який очолював обсерваторію до травня 1910 р. Саме його магістерська і докторська дисертації стали першими астрофізичними працями, виконаними в Україні. 

В історичній довідці про обсерваторію, складену її директором професором В.П. Цесевичем, зазначається, що О.К. Кононович придбав низку необхідних астрофізичних приладів – фотометри, протуберанц-спектроскоп, спектральне устаткування, розробив проект ширококутового астрографа для фотографування неба. Цей прилад створив талановитий університетський механік Й.А. Тимченко. На кошти університетського лікаря Іванова 1886 р. придбали рефрактор англійської фірми «Кук», який до останнього часу був основним астрофізичним інструментом обсерваторії.

Після смерті професора О.К. Кононовича 1910 р. тимчасове завідування доручено було професорові фізики Костеріну, а у грудні 1912 р. професором університету і директором обсерваторії призначається астроном-спостерігач Юр’ївського університету О.Я. Орлов – учений, пізніше академік АН УРСР. Науковий штат складався із двох людей – директора і астронома-спостерігача, а в роботі брали активну участь студенти старших курсів університету.

У 1913 р. засновано бібліотеку обсерваторії, у 1914-1915 рр. були опубліковані перші «Праці Астрономічної обсерваторії» у трьох томах. Після ліквідації 1920 р. університету Одеська астрономічну обсерваторію було передано Наркоматові освіти України, а після поновлення роботи ОДУ 1 вересня 1933 року вона знову ввійшла до складу вишу. У вересні 1934 р. на посаду директора був запрошений астроном Пулковської обсерваторії професор К.Д. Покровський. У 1936 р. створюється кафедра астрономії, впроваджуються астрономічна спеціальність і аспірантура. У 1935-1940 рр. виходять у світ іще три томи праць обсерваторії.

Після тимчасового припинення роботи під час Великої Вітчизняної війни з визволенням Одеси обсерваторія поновила свою діяльність. Із 1 січня 1945 р. директором стає заслужений діяч науки УРСР, член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор В.П. Цесевич. У цей час тут працювали професор К.М. Савченко (небесна механіка), кандидат фізико-математичних наук Б.В. Новопашенний (астрометрія), кандидати фізико-математичних наук Горяїстов і Шульберг (астрофізика). Було відновлено викладання астрономії в університеті.

В історичній довідці Володимир Платонович зазначає, що 14 – 16 вересня 1955 р. на VI пленумі комісії з комет і метеорів Астроради АН СРСР, на якому розглядалися завдання та програма досліджень метеорів у СРСР під час Міжнародного геофізичного року, Одеській обсерваторії було запропоновано організувати вивчення метеорів. Заклад отримав додаткові штати та фінансову підтримку для придбання нового обладнання та будівництва заміських станцій. «Було обрано три точки для будівництва: с. Маяки, Крижанівка та Ботанічний сад. Особливо вдалим виявився пункт спостережень у 

с. Маяки, який за цей час перетворився на справжню, добре обладнану новими приладами астрономічну обсерваторію. На ній створено скляну бібліотеку, найбагатшу в СРСР, що налічує 38000 пластинок… У січні 1964 р. за активної участі обсерваторії в Одесі було відкрито планетарій».

Після перегляду сторінок історії Одеської астрономічної обсерваторії мимоволі напрошується висновок про її безсумнівно велику значущість. Адже тут, крім науково-дослідної роботи, проводяться екскурсії для людей, що цікавляться астрономією.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті