Кафедра: історія та сьогодення

Минуло 150 років від часу створення кафедри фізичної географії та природокористування ОНУ ім. І.І. Мечникова. 

Цікаво, що рішення щодо її відкриття було ухвалено практично водночас із заснуванням Новоросійського (тепер національного ім. Мечникова) університету. Це не випадково: географія вважалася державною наукою. Цікаво й те, що багато які видатні географи в Російській імперії тоді були військовиками – офіцерами, генералами, адміралами.

Багато хто вважає, що географія є лише предметом, який вивчається у школі, або науковою дисципліною, пов’язаною винятково з цікавими подорожами та загадковими мандрами. Насправді ж ця наука має стосунок до дуже багатьох напрямів діяльності людини. Щоб переконатися в цьому, достатньо перегорнути лише кілька сторінок історії кафедри. 

Від початку свого існування вона позиціонувалася як кафедра фізичної географії та фізики. Її першим завідувачем став видатний вчений Василь Іванович Лапшин. Він належав до тієї ж наукової школи, що й професор Ленц, відомий, зокрема, як фізик (закон Джоуля-Ленца) і фізик-географ. 

Фізична географія поєднує такі галузі, як метеорологія, геофізика, океанографія, кліматологія.

Після Великої Вітчизняної війни з іні­ціативи генерал-полковника Є.Н. Пав­лов­ського почала розвиватися медична ге­ографія, яка вивчає вплив географічних умов на перебіг захворювань. Між іншим, до 1965 року ніхто не брався за розробку цього напряму досліджень на Одещині. Першою спробою проаналізувати вплив місцевих географічних умов на перебіг захворювань стала дипломна робота студентки Ісакян. Вона з’ясувала причини поширення зобу, проаналізувала захворювання, що є наслідком укусів каракурта, склала перелік хвороб, пов’язаних із місцевими географічними умовами, і хвороб, збудники яких потрапляють до нас через порт. У 1965 році Ісакян запросили на бесіду з академіком Є.Н. Павловським. Він тоді, зокрема, подарував кафедрі матеріали, які й досі використовуються у навчальному процесі.

Сьогодні лекції з цього предмету читає доктор географічних наук, професор Г.В. Вихованець. 

У лютому 1993 р. з ініціативи кафедри фізичної географії та природокористування університету її співробітники Ю.Д. Шуйський, Г.В. Вихованець, О.О. Стоян, Г.І. Іванов, Г.С. Педан, Р.Г. Литвиненко на базі Голопристанської районної адміністрації та за підтримки Херсонської обласної ради організували першу в незалежній Україні наукову конференцію «Морські береги України».

Першим значним міжнародним науковим проектом, у якому брали безпосередню участь працівники кафедри (О.Г. Топчієв, Л.В. Хомич), стала міжнародна програма екологічного порятунку Чорного моря, організована й фінансована Всесвітнім банком (США). Протягом 1994 – 1997 років у її рамках розроблявся науковий проект «Програма інтегрованого менеджменту берегових зон Чорного і Азовського морів» за участю провідних фахівців усіх причорноморських країн – України, Росії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії.

В 1994 р. при геолого-географічному факультеті університету під загальним керівництвом Г.І. Швебса відкрилася Південна філія Інституту агроекології та біотехнології УААН, яка виконувала програму «Агроекологічний моніторинг» (у межах Причорноморської низовини). При цьому було обґрунтовано доцільність застосування п’ятьох типів екологічного моніторингу. 

В 1994 – 2000 рр. кафедра фізичної географії та природокористування була зареєстрована Кабінетом Міністрів України як провідний виконавець державного проекту «БЕРЕГ» (загалом дев’ять співвиконавців в Україні) в межах Національної програми досліджень та використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну, інших районів Світового океану на період до 2000 р. 

У період 1994 – 2005 рр. працівники кафедри фізичної географії та природокористування активізували берегові дослідження в інших країнах – США, Канаді, КНР, Італії, Франції, Голландії, Бельгії, Німеччині, за програмами Комісії берегових систем Міжнародного географічного союзу, фондів Фулбрайта та Сороса, Міжнародної асоціації досліджень четвертинного періоду (INQUA), Міжнародної спілки «SURVAS».

У 1995 році професор кафедри Ю.Д. Шуйський був обраний академіком АН США, а в 1998 р. отримав звання «Людина Року» за версією Міжнародного біографічного інституту та Міжнародної асоціації вчених. У 2001 – 2004 рр. він був директором спільного українсько-британського проекту (за програмою «ICZM» Британської ради в Україні) із комплексного дослідження морських узбереж (лиманів, лагун, естуаріїв). В 2002 – 2005 рр. брав участь у виконанні V Рамкового проекту ЄС із проблем берегозахисту в країнах Європи, а також у міжнародному проекті НАТО «The Black Sea Flood Question: Changes in Coastline, Climate, and Human Settlement». У 2010 р. Ю.Д. Шуйський став лауреатом «Золотої медалі для України» від Американської асоціації вчених і Міжнародного біографічного інституту. А у 2011 р. був нагород­жений Нобелівським хрестом «Орден Міжнародних Амбасадорів». Все це підвищує міжнародний імідж нашої географічної школи. 

У травні 2001 р. указом Президента України затверджено «Концепцію державної регіональної політики». Науковці кафедри разом зі спеціалістами Одеської обласної ради протягом 2002-2003 років провели паспортизацію територіальних громад – сільських, селищних і міських рад Одеської області. Кожна з 550 територіальних громад регіону одержала докладну соціально-економічну характеристику за анкетою (паспортом), що містила кількасот питань і показників. Таке детальне обстеження територіальних громад проведено вперше. 

У 2001 – 2010 рр. здійснювалося співробітництво кафедри (професор Ю.Д. Шуйський) з Мінтрансом України (його держпідприємством «Дельта-лоцман»). Виконувалися роботи з вибору та природно-географічного обґрунтування оптимального водного шляху в українській частині дельти Дунаю. Кафедра запропонувала найвигідніший та найбезпечніший шлях, що підтвердили міжнародна група експертів і провідні вчені України та інших країн. Пізніше актуальність проблеми, яку вирішував разом із колегами – працівниками кафедри та інших кафедр університету професор Ю.Д. Шуйський, була підтверджена указом Президента України, і запропонований шлях був прийнятий урядом України.

У період 2002 – 2004 рр. співробітники кафедри фізичної географії (Ю.Д. Шуйський, О.Б. Муркалов, В.Ф. Когут) працювали на острові Зміїному. Там вони описували берегові процеси та основні ландшафтні риси. Це дозволило отримати фізико-географічну характеристику острова та прилеглого дна Чорного моря. Пізніше на підставі цих та інших досліджень керівником берегової групи було запропоноване визначення «острів», а не «скеля», що давало змогу залишити без наслідків звернення Румунії до Європейського суду в Гаазі. Але це визначення влада України не використала, що призвело до істотних територіальних втрат: майже 13 тисяч кв. кілометрів нафтоносного шельфу Чорного моря відійшли Румунії.

Ще одним прикладом невикористання українською владою досліджень кафедри є ігнорування пропозицій щодо можливості відродження судноплавства в українській частині дельти Дунаю. Це дозволило б не сплачувати Румунії мільйони євро за використання нашою країною водних шляхів сусідньої країни, швидше активізувати економіку українського Придунав’я. 

На кафедрі розвиваються дослідження з геоінформаційних систем (ГІС). Цей напрям очолює доктор географічних наук, професор О.О. Світличний. 

Новим перспективним напрямом розвитку кафедри є спеціалізація «Географічне краєзнавство та туризм», що введена з 2004 року з метою підготовки фахівців, які зможуть працювати в органах місцевого самоврядування, районних і обласних державних адміністраціях, науково-дослідних організаціях, загальноосвітніх школах, коледжах, гімназіях і ліцеях, фірмах і приватних підприємствах, що спеціалізуються в галузі туризму.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті