Во саду ли в огороде

Чи притоптувати?

«Чула, що для кращого наливу цибулі треба притоптувати листя. Чи це так? 

Наталя ГОНЧАРУК»

Останнім часом у публікаціях несумлінних, а правильніше – некомпетентних авторів можна натрапити на пораду городникам-початківцям робити це.

Відразу варто зазначити, що сліпе виконання таких, із дозволу сказати, «добрих порад» ні до чого, крім шкоди для цибулі, не призведе, та ще й підірве віру до друкованого слова в довірливого читача.

Річ у тім, що в насінні кожної рослини закладений генетичний код усього циклу розвитку: від проростання до достигання з комплексом ознак, властивих тільки певній рослині.

Якщо приминати або притоптувати зелені листки цибулі, намагаючись таким чином штучно зумовити більш раннє дозрівання, то буде пошкоджена тендітна, соковита тканина листків і стебла. Відтак, різко зменшиться приплив поживних речовин із листків у цибулину. А через механічні пошкодження у живу тканину разом із росою й часточками ґрунту проникають хвороботворні мікроорганізми, які заражають цибулю різними хворобами, у першу чергу – бактеріальними гнилями.

Тому виконувати цей прийом не можна, бо ви тільки нашкодите рослинам.

Проти бур’янів

«Не дають спокою бур’яни. Як з ними краще боротися? Зінаїда КОСУЛЯ»

Однорічні ярі бур’яни. Кращий засіб боротьби – це виполювання бур’янів і просапування міжрядь культурних рослин, видалення їх з гнізд та на межах, попід тинами, на доріжках, газонах тощо. Справу слід поставити так, щоб не дати зацвісти і висипати насіння жодній дикій рослині. А пізні ярі та дворічники викорчовувати ще в розетках.

Складніше боротися з багаторічними корене­вищними, повзучими та коренепаростковими бур’янами, зокрема такими, як осот рожевий, пирій, березка польова, жовтець, молочай, підбіл, хвощ тощо. Тут боротьбу слід починати з глибокої зяблевої оранки і продовжувати до збирання врожаю культур включно. Головне – очистити ґрунт від коренів, які здатні проростати з найменшого відрізка.

Отож за допомогою сапи, вил, грабель, борони, культиватора, плуга необхідно вибрати з ґрунту коріння і знищити. А рослини, які все ж таки зійшли, – видаляти з корінням.

Ще одним способом боротьби з цими бур’янами є засівання ділянки такими тіньоутворюючими культурами, як жито, гірчиця, ріпак, соя, а також гарбузові. Крім того, є рослини, коріння яких несумісне з корінням певних бур’янів, і вони гинуть.

Підживлення перцю

«Напишіть, як треба проводити підживлення перцю. Віка ПАЛАМАРЧУК»

Через два тижні після висадження в ґрунт проводять перше підживлення (1 ч. ложка з горою сечовини, 2 ч. ложки з горою суперфосфату на 10 л води, по 1 л під кожен кущ).

Друге підживлення – у період масового цвітіння: 1 ч. ложка з горою сечовини, 1 сірникова коробка суперфосфату й 1 ч. ложка калійної солі або сульфату калію. Все це розчиняють у 10 л води й виливають по 1 л під кущ.

Третє підживлення дають, коли плоди на першому відгалуженні досягли технічної стиглості – з розрахунку 2 ч. ложки з горою суперфосфату й 2 ч. ложки калійної солі або сульфату калію.

Якщо розсада відстає в рості після підживлень, щоранку або щовечора протягом тижня роблять позакореневе підживлення сечовиною з розрахунку 2-3 ч. ложки на 10 л води. Якщо немає можливості підживлювати щодня, то проводять одно-дворазове підживлення з розрахунку 30 г сечовини на 10 л води з обприскувача або поливайки з сіткою.

Щоб плоди краще зав’язалися, у кожну суміш для підживлення додають по 2 г суперфосфату (під кожен корінь).

Перець дає більше врожаю, якщо його підживлюють сечовиною, а не коров’ячим послідом.

Як встановити шпалеру?

«Хочу зробити шпалеру. Порадьте, як це краще виконати. Степан КАРЯКА»

Її краще зробити постійною. Для цього виберіть добре освітлене і захищене від вітрів місце. Ряди шпалери розмістіть через 1-1,2 м. Для її спорудження можна використати залізні труби, залізобетонні або стовпці з інших матеріалів, їх закопайте через 1,5 -2 м в рядках. На опорах через 40-50 см натягніть дріт (краще оцинкований). Тимчасову шпалеру можна спорудити, використовуючи кілки, одержані під час обрізування дерев. Щоб подовжити вік служби, просочіть їх со­ляркою, гасом, смолою.

На кілках натягніть алюмінієвий дріт або шпагат (краще з синтетичних матеріалів, бо він довговічніший). Для зручності посередині рядів шпалери можна прокласти доріжки з дощок, цеглин, старих бляшаних листів або з плетениць. По них можна ходити і після дощу та поливів, не затоптуючи коренів рослин.

На цій ділянці складіть «шпалерозміну» (за аналогією з сівозміною) з високорослих і витких рослин: високорослі сорти помідорів (типу Де-Барао) – квасоля – огірки – горох.

Ділянку під шпалерами слід підживлювати особливо ретельно, вносити підвищені норми добрив, а місця розташування рослин обов’язково мульчувати.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті