З визначенням подальших пріоритетів

Свого часу я часто скаржилася, що далеко ходити до школи. Більшість однокласників жили з нею по сусідству, а мені треба було йти хвилин із двадцять. Якось не задумувалася тоді, що дітям у сільській глибинці треба значно більше часу...

Нещодавно мала змогу відвідати кілька нав­чальних закладів у селах Біл­­город-Дністровського району – Олексіївці, Маразліївці, Великомар’янівці, Широкому. У першому з них діти навчаються до дев’ятого класу, другий та третій об’єднують дитячий садок і початкову школу, а четвертий надає можливість здобути повну середню освіту. Малеча навчається близько дому, а от старшокласникам подекуди доводиться їздити далеченько. Адже в рамках децентралізаційної реформи зазначені села (разом із Полянкою, Зеленим, Романівкою та Долинівкою) утворили Маразліївську об’єднану територіальну громаду, що зумовило певні організаційні зміни в системі освіти. В результаті була утворена опорна школа в Широкому, а решта закладів стали підпорядкованими їй філіями. При виборі опорного закладу враховувалося багато що, зокрема укомплектованість педагогічними кадрами та навчальні успіхи випускників.

– У нас торік дефіцит коштів в освіті складав три мільйони гривень, а сьогодні ми на півмільйона в плюсах, – зазначає голова Маразліївської ОТГ Олександр Чумак. – Так, пройшла реорганізація, проте жодного садка і школи не закрито: частину освітніх закладів довелося понизити у ступені, прибравши старші та середні класи.

Шлях до знань у дітей Ма­раз­­ліївської громади значно подовжився. Старшо­класникам з Олексіївки, наприклад, щодня доводиться долати вісімнадцять кілометрів в один кінець. Та й дітям із ближчих сіл трястися на вибоїнах мало подобається. Єдина втіха – новий сучасний транспорт. За спонсорські кошти (два мільйони гривень) придбано чотири шкільні автобуси. Вони відвозять учнів до навчального закладу і доставляють додому. Між селами дороги в такому жахливому стані, що часто доводиться їхати полівками та узбіччями.

– Стан доріг – одне з найболючіших питань, – говорить начальниця відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Маразліївської ОТГ Ірина Гайцук. – Ми маємо право робити дороги тільки в селах, а шляхи поза їх межами – на балансі району, тож їх не можна ремонтувати коштом місцевих бюджетів.

Ідею створення опорної школи місцеві жителі спочатку сприйняли скептично. Але такий крок був продиктований не тільки економією коштів. Через брак педагогів склалася така ситуація, що в деяких школах один учитель мусив викладати п’ять-сім непрофільних предметів. За таке навантаження передбачалися непогані доплати, та про якісну освіту при цьому годі й говорити. Як наслідок, не всі випускники подібних навчальних закладів були здатні скласти державні підсумкові атестації та ЗНО.

– До нас у сьомий клас перейшли діти з Долинівки, які вчилися в тодішній дев’ятирічці, – розповідає директор Широківського навчально-виховного закладу Олександр Завгородній. – Виявилося, що деякі з них, маючи хороші табелі за попередні роки, елементарно не знають букв і не вміють читати. Батьки спочатку були обурені низькими оцінками, а зараз тільки й говорять, що ті школи треба було закрити ще десять років тому.

У рамках реформи опорний Широківський НВК отримав 3,3 мільйона гривень. Ці гроші підуть на ремонти, зокрема на заміну старих дерев’яних вікон в опорній школі. Не лишилися поза увагою й інші навчальні заклади. Так, Олексіївська школа І-ІІ ступенів віднедавна може порадувати учнів новою спортзалою, обладнаною коштом територіальної громади та за підтримки місцевого підприємця Бориса Юрескула. У дитсадках є впорядковані ігрові майданчики і там не скаржаться на кадровий дефіцит. 

На цьому керівники Мараз­ліївської ОТГ зупинятися не збираються. Кожен навчально-виховний заклад незабаром матиме свій комп’ютерний клас. У поточному році виділено понад три мільйони гривень на ремонтні роботи в підпорядкованих громаді навчальних закладах. Це, між іншим, десята частина зароблених за минулий рік коштів.

У селах Маразліївської ОТГ вистачає покинутих домівок та забур’янених садиб. Проте великі й малі школи не справляють враження злиденних. Громада, як видно, робить усе можливе для збереження свого майбутнього. Звісно, капітального ремонту всіх будівель водночас сподіватися не випадає. Однак, незважаючи на доволі складне економічне становище, люди знаходять можливості подбати про молоде покоління. На освітній ниві належить іще чимало зробити: замінити старенькі дошки у шкільних кабінетах, виконати сучасний ремонт у туалетних кімнатах, привести до ладу підлоги. Але найголовніше – почалися перетворення. З визначенням подальших пріоритетів.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті