Попереду масштабні зміни

Майже півтора року тому в Одеській області з’яви­лася Великомихайлівська об’єднана громада, що увібрала в себе вісім сільських та одну селищну раду. Загалом це 25 населених пунктів, 50 тисяч гектарів площі, 13 тисяч жителів. Поступово громада бере на себе нові й нові функції, що раніше були клопотом районної влади. А в деяких питаннях вона навіть зайняла лідируючі позиції, освоюючи сучасні методики формування бюджету, активно беручи участь у конкурсах на отримання грантів та плануючи свою діяльність згідно з вимогами часу.

Голова об’єднаної громади Тетяна Володимирівна Жарська завжди з ентузіазмом сприймає нові виклики. До вирішення назрілих питань вона постійно залучає депутатів селищної та районної рад, сільських старост і активних жителів. Так усі разом вони шукають шляхів розв’язання проблем, адже їм – першопрохідцям у реформі місцевого самоврядування – доводиться опановувати сучасні підходи до роботи.

З початку нинішнього року громада зіткнулася з новою проблемою: треба терміново розробити стратегію розвитку території на найближчі три роки. Як зауважила Тетяна Володимирівна, без цього документа стане неможливим участь у різних програмах щодо залучення коштів донорів та зовнішнього фінансування. Крім цього, з січня 2018 року вводиться програмно-цільовий метод формування бюджету, тісно пов’язаний зі стратегією розвитку громади. Осягнути і зрозуміти увесь цей обсяг новацій самотужки просто неможливо. Тому Т. Жарська вирішила організувати відповідну співбесіду компетентних людей. Запросила своїх надійних помічниць, які пліч-о-пліч пройшли всі етапи становлення Великомихайлівської об’єднаної громади, – директора Одеського центру розвитку місцевого самоврядування Юлію Молодожен та докторанта Інституту держ­управління Олесю Голинську. У робочій зустрічі також взяли участь голова райдерж­адміністрації Володимир Слідзюк, голова районної ради Катерина Лаптієнко, начальники відділів апарату селищної ради, старости, депутати, сільські та селищні голови району. Таке широке представництво зумовлене тим, що згадані новації стосуються практично всіх громад – і тих, що вже об’єдналися, і тих, у кого цей процес попереду.

Юлія Молодожен докладно розповіла про основні засади стратегічного планування територій, про вимоги до формування цього документа. Загалом він являє собою бачення того, якою має бути громада у найближчій перспективі та що є пріоритетом для вкладання грошей. При цьому фінансування об’єктів може здійснюватися за рахунок як власних коштів, так і внеску бізнесовців, залучення грантів та донорської допомоги. Сьогодні чимало закордонних інвесторів готові вкладати гроші у розвиток об’єднаних громад. Головне – знаходити таких людей, мати відповідну документальну базу і активно включатися у конкурентну боротьбу за гранти.

– У цьому надзвичайно цікавому процесі стратегічне планування територій – мов компас, що не дасть збитися з обраного шляху, – провела аналогію Ю. Молодожен. – Громада отримає не лише картинку свого майбутнього життя, а й значно прихильніше ставлення донорів. Адже якщо є стратегічне планування щонайменше на п’ять років – це ознака чітко поставленої мети, а відтак – і бажання досягнути її.   

Розпочинаючи лекцію щодо програмно-цільового методу формування бюджету, Олеся Голинська назвала його революційним в умовах децентралізації влади. Нині це єдина найпрогресивніша методика, за якою успішно виконуються бюджети всіх європейських країн. Її можна порівняти з радянськими п’ятирічками, коли спочатку встановлювався результат, а потім для його виконання виділялися кошти. Наприклад, колгосп хотів отримати 50 центнерів пшениці з одного гектара і саме для такого урожаю передбачалися всі засоби. 

– Запровадження програмно-цільового методу дасть можливість планувати видаткову частину бюджетів та жорстко контролювати витрачання коштів, – зауважила 

О. Голинська. – Нині гроші даються здебільшого ситуативно, але часи ручного керування бюджетом минають.

Першою ластівкою даних новацій є процес реформи охорони здоров’я. Зовсім скоро лікарі отримуватимуть заробітну плату залежно від того, скільки договорів вони укладуть із пацієнтами. Тобто задекларованим результатом їхньої роботи визначатиметься й рівень зарплати.

Те саме відбуватиметься і в освіті – фінансуватиметься результат, а не просто години викладання вчителів. Відповідно школи з низьким рівнем якості освіти отримуватимуть менший ресурс, а ті, що демонструють гідний результат, – більше коштів. Тобто слабким школам доведеться тягнутися за сильнішими навчальними закладами або оптимізуватися. Інакше не буде. Немає показників – немає коштів. І йдеться не про кількість учнів, головне – якість здобутої ними освіти. Розгорнеться справжня конкурентна боротьба за бюджетні кошти.

Коментуючи для нашої газети підсумки цієї зустрічі, Тетяна Володимирівна Жарська зауважила: «Я розумію, наскільки масштабні зміни чекають нашу громаду попереду. Але щоб досягти їх, нам треба терміново опрацювати всю документальну базу, щоб увійти в нову систему і успішно працювати в ній у наступному році. Важливо не відстати від життя, не запізнитися, а бути гідним партнером у ці нелегкі часи конкуренції». 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті