У боротьбі зі стресами

Психологічна війна починається задовго до бойових дій і триває водночас із ними. А особливо великою проблема стає потім...

Сьогодні робота психологічної служби у Збройних силах України виходить на новий рівень. І вимоги до професійності офіцерів-психологів дуже високі. Цим фахівцям належить запобігти багато яким негативним явищам у підрозділах.

Щоб докладно обговорити й надати відповідні методичні рекомендації щодо організації та проведення заходів психологічного забезпечення за напрямами професійно-психологічного добору, вивчення соціально-психологічного клімату у військових колективах та психологічних аспектів надзвичайних подій, у 59-му Будинку офіцерів було проведено семінар психологів військових частин ВМС ЗС України, що входять до Одеського гарнізону.

– Мета заходу – підбити підсумки за перший квартал 2017 року та вдосконалити систему психологічної підготовки військовослужбовців ВМС. У плині семінару було порушено низку питань, зокрема щодо професійно-психологічного добору військовослужбовців, їх психологічного супроводу та вироблення у них психологічної стійкості, – розповідає начальник відділу психологічного забезпечення управління морально-психологічного забезпечення командування ВМС ЗС України капітан 1-го рангу Аркадій Степаненко.

Під час заняття учасники були поділені на три робочі групи, в яких отримали певні завдання. Таким чином, вони мали можливість спробувати в дії певні методики роботи. Тренувалися, як то кажуть, «на собі», адже під час роботи психолог має чітко розуміти, як діє та чи інша методика, тому випробувати її вплив на психічний стан людини необхідно особисто.

Також на захід були запрошені заступник начальника управління протидії наркозлочинам Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковник поліції Василь Тараненко, лікар-психіатр Андрій Мидько та консультант реабілітаційного центру Максим Соломаха.

Вони докладно ознайомили присутніх зі специфікою ознак алко- та наркотичної залежності, перших проявів суїцидальної поведінки та з відповідними методиками реабілітації.

– У нас серед тих, хто проходить реабілітацію, є й учасники АТО. Головне наше завдання – повернути ту руйнівну силу, яка знищує їх ізсередини, в інше, мирне русло. Важливо вчасно помітити проблему і вирішувати її, – пояснює Максим Соломаха.

Семінар було побудовано так, що кожен із присутніх не тільки прослухав лекції, але й систематизував свої фахові знання, обмінявся з присутніми особистим досвідом.

– Війна продемонструвала, що дуже багато офіцерів-психологів не були готовими правильно реагувати на проблеми психологічного характеру. Коли з’явилися перші військовослужбовці з психотравмами, ніхто не знав, що з ними робити. Крім того, відчувався брак досвіду роботи з такими бійцями. Тож цей захід дуже корисний, бо може забезпечити зворотний зв’язок служб і відділень психологічного забезпечення, що дозволить досягнути максимальної ефективності й результативності в заходах психологічного забезпечення, – впевнена учасниця семінару старший мічман Олеся Селіванова.

Присутніх також ознайомили з методами роботи з посттравматичними розладами воїнів та розвитком комунікативних навичок командного складу під час психологічного супроводу бойових дій.

– Питання розвитку військових комунікацій і подолання наслідків посттравматичних стресових розладів – вкрай актуальне на сьогодні, адже зараз триває антитерористична операція. Ми повинні використати досвід боротьби з психологічними проблемами, що виникли по війнах в Афганістані та В’єтнамі. Тоді зіштовхнулися з браком реабілітації для тих, хто повернувся з війни, що призвело до численних смертей людей, які страждали пост­травматичним синдромом. Щоб такого не сталося в Україні, планується відкриття спеціалізованих реабілітаційних центрів, також з учасниками бойових дій активно працюють у військових частинах психологи, – говорить капітан 1-го рангу Аркадій Степаненко.

Ще однією важливою темою під час зборів стала тема запобігання самогубствам серед військових. Зрозуміло, що потрібно працювати з особовим складом іще до призову. Тож не дивно, що від початку АТО підхід до добору на військову службу істотно змінився.

Суїцид завжди обумовлений сукупністю чинників. Іноді йдеться про серйозні психічні розлади, які можуть підштовхнути людину до думок про смерть. Із початком конфлікту на сході країни причин для таких розладів, і, відповідно, з фатальними наслідками, стало відчутно більше.

Коли людина йде на фронт, вона керується такою думкою: «Я перебуваю в АТО, бо я обороняю своїх людей. Я можу принести себе у жертву, але я знаю, навіщо це». А при поверненні додому виявляється, що від даної людини в нових обставинах нічого не залежить. Важливу роль відіграє і ставлення суспільства, тобто після повернення до нормального життя вчорашній солдат не може зрозуміти свою соціальну роль.

Як бачимо, робота психологів має проводитися постійно. Особливо це підтвердилося з початком антитерористичної операції, коли тисячі військовослужбовців та резервістів беруть активну участь у бойових діях на сході держави. Незважаючи на постійний ризик небезпеки на полі бою, як свідчить статистика, значно вищою є загроза потрапити до числа потерпілих від невидимих поранень – психічних розладів у результаті дії на психіку так званих бойових стрес-факторів. Тому на передовій разом із бійцями перебувають і військові психологи.

На них покладено відповідальну функцію навчання, адже вони досліджують поведінку військовослужбовців, надають командирам рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пояснюють військовим, як боротися зі страхами і нервовими розладами, тобто навчають психологічної стійкості до різного виду стресів.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті