Чуття бережливості

Завдяки програмі ресурсозбереження реальний економічний ефект діяльності Одеської регіональної філії ПАТ «Укрзалізниця» минулого року склав майже 65 млн грн.

Сьогодні ні в кого не виникає сумніву в тому, що впровадження у сучасному виробництві енергозберігаючих технологій не має альтернативи.

Свого часу це довели і нині успішно доводять відомі зарубіжні компанії, наприклад, «Toyota». Авта цієї компанії давно стали брендовими і на них є попит у 

всьому світі. Оптимізація виробництва шляхом зменшення непродуктивних витрат є кредом «тойотівців».

Взявши за основу методику ресурсо­збереження від «Toyota», робоча група «Бережливе виробництво» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «УЗ», створена в березні 2015 року, адаптувала її до наших умов і намагається донести до свідомості кожного працівника.

Слушні ідеї філософії ресурсозбереження знайшли відображення у практичних рекомендаціях «Азбуки бережливості», яку підготували та розіслали до виробничих підрозділів працівники робочої групи. Розробники «Азбуки» звертають увагу на причини збитків, зокрема через необґрунтовані логістичні витрати (де позначається віддаленість виробничих підрозділів), зайві запаси, які лежать мертвим каменем і не приносять додаткових коштів, а навпаки, потребують надмірних видатків на догляд і охорону, через завеликий час, витрачений на очікування, тощо.

Звичайно, робота групи не обмежується створенням «Азбуки бережливості» та її поповненням і оновленням. Фахівці повсякчас надають консультації з ресурсозбереження та конкретні рекомендації, виходячи з реалій та потреб кожного виробничого підрозділу. 

– Головна наша мета – виховати у працівників чуття бережливості, якщо хочете, змінити їхню психологію в цьому плані, – говорить головний метролог регіональної філії, голова робочої групи «Бережливе виробництво» Олександр Ваганов. – Потрібно зруйнувати старі стереотипи на кшталт «спільне – це не моє», мотивувати людей до ощадливості. Коли філософія бережливого виробництва стає елементом корпоративної культури, від цього виграють і керівники, і їхні підлеглі. Адже раціональне використання ресурсів дає змогу вийти з кризи, скоротити капітальні витрати, заощадити кошти, оновити виробництво і, зрештою, преміювати людей.

«Азбучні» рекомендації вже втілюються у практику з реальним економічним ефектом. Так, тепловози серії 2ТЕ116 оборотного депо «Арциз» локомотивного депо «Одеса-Сортувальна», які потребували проведення реостатних випробувань, донедавна направлялися до локомотивного депо ім. Т.Г. Шевченка – аж на Черкащину. Передислокація однієї секції тепловоза 2ТЕ116 коштувала 21 тис. грн, тобто втричі більше, ніж транспортування її до базового депо «Одеса-Сортувальна». Економія коштів для проведення реостатних випробувань в Одесі становить на одну секцію локомотива 2ТЕ116 близько 15 тисяч гривень, а за рік – десь понад 180 тисяч гривень. Витрати, інвестовані в модернізацію реостатного комплексу (32 тисячі гривень), було покрито протягом двох місяців.

У господарстві дистанції колії «Одеса-Сортувальна» завдяки наплавці хрестовин на стрілкових переводах отримали торік економію понад 6 млн грн, а загалом від застосування різних ресурсозберігаючих технологій господарники заощадили близько 15 млн грн. Також понад 6 млн грн склав економічний ефект від використання пристроїв попереднього опробування гальм вантажних поїздів. А загальний фінансовий доробок від впровадження протягом 2015-2016 років ресурсозберігаючих технологій та скорочення непродуктивних витрат становить 70 млн грн. 

Впровадження технологій заощадження в умовах зростання цін на ресурси дасть змогу покращити фінансове становище галузі. Наразі стоїть питання добору в кожному колективі фахівців та створення спеціальних груп, які аналізуватимуть ефективність виробничих процесів, виявлятимуть та усуватимуть невиробничі втрати ресурсів. Діяльність таких груп, на думку Олександра Ваганова, слід відповідним чином стимулювати.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті