На конкурс «Ярмарок сміху»

♦Де ж п’ятий?

В літаку інструктор 
                       новачків навчає:
«Кожен з вас нехай запам’ятає – 
З літака, не з тину він стрибає.
Хочу, щоб усі разом збагнули – 
За кільце щоб не одразу 
                            ви смикнули.

Коли зробите ви помилку таку,
То повиснете, як чіп, на літаку.
Щоб землі благополучно досягти,
Треба вам лічить до 10.

…Сонечко всміхнулося привітно,
В небі синім куполи розквітли.
Унизу інструктор з подиву 
                                присвиснув:
- Десь немає одного парашутиста!

Ой моя ти рідна нене,
Наймолодшого – Семена!
Все йшло добре, що й казать,
Сіли всі на сіножать.

От недобрая година, 
                          от лихеє горе!
Може, їх товариша понесло угору?
Раптом – крик: «Усі до мене!
Мабуть, я знайшов Семена».

Дійсно, п’ятий приземлився,
Він в копиці очутився.
Чулось звідти: д-д-дев’ять,
Трохи згодом: д-д-десять.

Став інструктор, посміхається:
- Це ж він досі приземляється!

 

Кіт-вегетаріанець
(бувальщина)

Історія ця незвичайна та 
                              правдива – 
Кіт цілий місяць їв цибулю!
Чи не диво?
Та як це сталось, хіба може бути?
Виходить, може, 
               хоча важко це збагнути.

Надумав кіт-аристократ,
Який мишей і не ловив,
А за рахунок недоїдків жив
Та рибку ласував частенько — 
Залізти в комірчину. 
Та й заснув гарненько.

Так довго спав, не прокидався.
Та вже й стемніло. В двері тиць — 
І зрозумів — попався!
Його господарі замкнули 
Й на цілий місяць десь гайнули,
Відпочивати аж на море.
Їм радість, а коту — 
То справжнє горе!

Той кіт товстенький був, 
В щілину не пролізти.
«Ой, як же бути? Що ж я буду їсти?
Нема ж нічого, навіть з маком дулі!»
Та все ж на його щастя
Тут була цибуля.

Так, це не риба і не сало,
І за вухами в нього не лящало,
Коли він їв ті вітаміни, плачучи,
І ковбасою марив вдень й вночі.
Та ось нарешті і машина захурчала.
У нашого кота аж серце стало.

Діждався він спасіння, занявчав,
Щосили в двері дряпатись почав. 
Його звільнили. Бідний кіт
Мов знову народивсь на світ.
До ніг господаря тулився й посміхався,
Й ходити в комірчину, мабуть, зарікався.

Людмила БОГУСЛАВСЬКА,
м. Березівка

Не там шукав

В “Фейсбуці” коїться бедлам:
Експерти з мовного питання, 
Суспільствознавства, воювання
Юрбляться, наче мухи, там.

Футбол? Ну тут ми всі - гравці!
Економісти і юристи, 
Ветеринари, журналісти, 
А ще історії знавці.

Про банки знає все біолог, 
Про танки знає стоматолог,
Про мирний атом - панотець.

Тут кожний третій - дієтолог, 
І одночасно політолог,
І швець, і жнець, і в дуду грець...

Я в цім гармидері дарма
Шукав плугатарів, - катма!

Іван ЮНГ

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті