Фантасмагорія

Пригоди довкола російського блогера Олексія Макеєва навіть у самій лише основній сюжетній лінії вже створюють враження якоїсь вигадки, інсценізації за щойно віднайденим рукописом Е.Т.А. Гофмана – чого завгодно, тільки не реальної події. А з супутніми обставинами – і поготів. 

Згідно з найпоширенішою версією російських ЗМІ, все почалося кілька років тому в підмосковній Елекстросталі. Габаритний дядько 1974 року народження дошкуляв місцевим дітям, жінкам і старикам, усіляко ображаючи їх словом і ділом. Став свого роду знаменитістю на цій ниві, що зрештою привело його до психлікарні. Але через місяць він був уже на свободі з дуже цікавим діагнозом: підвищений коефіцієнт інтелекту, а дещо незвичайна поведінка – то дивацтва творчої натури. Оскільки ж мешканців міста це не дуже переконало бути терплячішими, вони домоглися втручання поліції, після чого пацієнт з Електросталі зник і за якийсь час об’явився в Мексиці. І жителі курортного міста Канкун одержали змогу зазнати радощів, подібних до пережитих електростальцями. Так само, як і в Росії, Макеєв викладав відеозвіти про свої подвиги в інтернеті, надбавши цілу групу шанувальників, здебільшого російськомовних. Місцеві керівники звернулися до російських дипломатів із проханням кудись прибрати Макеєва, але ті чомусь не вплинули на співвітчизника. Тож він і далі нападав з матюками на жінок, дітей, на чоловіка з немовлятком на руках... Зрештою канкунцям терпець урвався, і вони пішли цілим натовпом із візитом до хама. А той узяв та й зарізав одного з них – юного Карлоса Едуардо Ґутьєрреса, що привело решту людей до крайнього обурення, а пана Макеєва – до реанімації. Наступного дня мексиканська, а за нею й іспанська преса повідомила про лінчування українця Макеєва. Ще раз: лінчування українця Макеєва. Ще раз: українця Макеєва. Бурхливе обговорення в іспаномовному інтернеті за кілька днів, з огляду на неможливість заперечувати очевидне, – адже наявний російський паспорт героя шоу, – трішки змінило тональність. Формулювання «українець» і «український громадянин» дрейфувало в бік ряду визначень, які можна узагальнити терміном «українець із російським паспортом». Це попри тиражовані свідчення російських ЗМІ: народився й виріс в Електросталі, Московська область, РФ. Напрошуються два варіанти: або російські журналісти дуже делікатно намагаються відвернути негативну увагу від найбратнішого в цілому світі українського народу, або їхні іспаномовні колеги, м’яко кажучи, запропонували не цілком коректний погляд на речі. Публічна заява української спільноти в Мексиці, що пан Макеєв жодного стосунку до нашої країни не має, напевне що вплинула на когось особисто, але радикально змінити ситуацію вже не змогла. Ну так, ЗМІ десь протягом тижня плавно перейшли на «росіянина». Але ж вони свою місію виконали – пош­товх дали, можна й у правду погратися. Тепер-бо вся сила в живих обговореннях, зокрема в океані інтернет-коментарів. А там у численних гілках форумів, блогів, відео­посилань зауваження різних осіб із вимогою уточнити національну ідентифікацію персонажа на диво одностайно ігноруються. Зате радо підхоплюються варіації на тему «українського фашизму». Та й ЗМІ відступили якось мовби неохоче. По-перше – те ж ігнорування зауважень про некоректність, а по-друге… Ну от, скажімо, поважна іспанська інформагенція «Ефе» одну з присвячених пригоді статей в англомовній версії помістила в html-файлі, назва якого спонукає до припущення, що спочатку в тексті писалося про расиста-українця. Якщо піти за лінком, то станом на перші години 28 травня вже йдеться про росіянина. Та може так воно й від початку було, а в назві файлу якось випадково стоїть «ukrainian»? Але в іспанській версії на той самий час – ніч із 27-го на 28 травня, тобто на дев’ятий день по пригоді, – все ще українець. Полінувалися й тут виправити? Чи для кожної аудиторії своя правда? У мексиканському цифровому виданні «SDP Noticias» пан на прізвисько «LordNaziRuso» в заголовку та «росіянин, що мешкає в Канкуні» на початку повідомлення якось ненав’язливо стає українцем усередині тексту. І таке інше по всьому інфопросторі. До речі, сайт Посольства України в Мексиці станом на той же дев’ятий день по пригоді про прикру і, звісно ж, ненавмисну помилку ЗМІ, попри всі сподівання, – анічичирк. Мабуть, місця забракло, бо саме розміщено повідомлення про вшанування високим титулом «доктор гоноріс кауза» пана Посла Руслана Спіріна, який самовіддано оре твердий дипломатичний ґрунт у Мексиці та кількох сусідніх країнах від 2012 року.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті