На конкурс «Ярмарок сміху»

Кріт та пташка

Кріт до пташки завітав,
Хвалько з нею розмовляв:
- Що ти, бідна, все літаєш
І будиночка не маєш?
Ні комори, ні припасів,
Задарма крильми махаєш.
Ось на мене подивись:
Я в гладенькій шубці ріс,
В мене дім тут при стодолі,
Є припаси у коморі.
Пташка так відповіла:
Ти сліпий. Твої діла:
Тільки й знаєш, що крадеш,
І для себе лиш живеш.
В тебе тісно в норці, темно.
В мене – небо височенне.
Ну а висновок який?
- Той, кому дано літати,
Не захоче проміняти
Крила на живіт гладкий.

Свекруха

Подуріла раптом мати,
Стала сина виручати,
Бо женився не на тій:
Бідній, добрій і простій!
Треба відсіч гідну дати
І невістку гнати з хати.
А невістка працьовита, - 
Чисте золото була.
Нащо, думає, сваритись? – 
Зібралася та й пішла.
- Хай свекруха править сином,
Іншу віднайде дружину…
Це не вигадка, на жаль.
А тому скажу мораль:
Треба розуму не мати,
Щоб добро із хати гнати.

♦Валентина БОЛЬШАКОВА,
с. Павлівка, Роздільнянський район

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті