Нерозлучні

Ця історія сталася на святу Пасху, неподалік від КСП, де військовий кухар сержант Юрій Кузьмін знайшов та прихистив безпорадне крученя. Його назвали Чікою і він став членом військової родини.

Поступово птах звик до військових. Літав повсякчас навкруги, але кожного разу повертався назад, до своїх.

– Я почав дресирувати його як собаку, – згадує мій співрозмовник. – Ворон – дуже розумний птах і добре піддається навчанню, слухається господаря і виконує всі команди.

Сержант Кузьмін навчив Чіку командам «до ноги», «поруч», «гуляти» і «не можна». Щоб той умів заховатися від ворожого обстрілу, Юрій навчив його команди «ховайся». Почувши її, Чіка відразу сідає на маківку височенного дерева й тихо сидить. 

Юрій навіть навчав Чіку розмовляти. Ворон спочатку намагався наслідувати звуки, але зрештою йому набридло. Коли крук бачить чужу людину біля розташування, він кличе господаря гучним «кру-кру», мов сирена.

Повертаючись із мандрівок додому, він сідає на улюб­лене дерево й чекає на свого названого батька. 

– Ворони – однолюби, – пояснює Юрій. – Вони звикають до господаря і вже не можуть жити без нього. Навіть якщо Чіку щось налякає і він полетить геть, ввечері все одно повернеться.

Варто зазначити, що крук також намагається захищати свого господаря. Коли сержант Юрій Кузьмін сідає на лавку разом з Чікою, птах не дозволяє нікому сісти поруч. Одного разу Юрій і його знайомий вирішили жартома поборотися. Чіка вирішив, що його господаря б’ють по-справжньому, підлетів до супротивника і так сильно клюнув у голову, що з неї пішла кров. Чіпати себе або гладити крук дозволяє тільки своєму опікунові. 

Крук любить морозиво й цукерки, а ще – гратися з Юрієм. Він часто тягне блискучі предмети, які погано лежать, і ховає їх у найнесподіваніших місцях. Із задоволенням розв’язує шнурки на берцях, ганяє собак або котів. Кузьмін уже не дивується, знаходячи свої патрони та інші речі в кишенях інших військовослужбовців. 

Юрій і Чіка нерозлучні. Вони разом несуть службу, обідають, гуляють і навіть відпочивають.

А ще Юрій розповів, що в міфології та символіці збірна назва крука, ворона тлумачиться переважно негативно, рідше – позитивно. Крук – дикий і обережний птах. На відміну від своїх родичів – сірих ворон, граків або сорок – він зазвичай селиться у глухих і безлюдних місцях. Не обходиться, звичайно, і без винятків. Чорний крук харчується мишами, ховрашками, великими комахами, рибою, при нагоді – пташенятами дрібних співочих птахів. Іноді круки нападають на зайців.

– Мені подобається спілкуватися з Чікою, – зізнається Кузьмін. – Такі птахи завжди вірні своїм господарям. Я знаю, що Чіка мене ніколи не зрадить. Чіка – дуже красивий і поважний птах.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті