В одеські водойми випущено понад 14 млн рибних мальків загальною вагою близько 280 тонн, повідомив на прес-конференції начальник Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів і регулювання рибальства Сергій Альошин.
Достаток не знімає з рибалок необхідності мати дозвіл на вилов. У зв’язку з недосконалістю деяких законодавчих і підзаконних актів 2014 року такі дозволи видавалися на підприємство. Цього року розроблено новий регламент, згідно з яким дозволи видаються на кожний плавзасіб, що бере участь у промислі. Це дає інспекторові рибоохорони змогу оперативно з’ясувати легальність вилову. Відповідно, рибалка повинен мати дозвільні документи при собі й на першу вимогу надати їх для перевірки.
С. Альошин також нагадав, що як би багато не було риби в державній водоймі, на її вилов є ліміти, встановлені Мінагрополітики України. Що стосується водних об’єктів природно-заповідного фонду, то для них не затверджено ані верхню межу, ані порядок видання дозволів. Цими водоймами опікуються інші органи. Така законодавча колізія щороку призводить до масового невдоволення. Так, наприклад, для рибалок, що ведуть промисел у пониззі Дунаю, дні з березня по травень, у путину оселедця, – найпродуктивніші. Оскільки це час їхнього заробітку, Західно-Чорноморською рибоохороною було ініційовано обласну нараду, де розглядалися шляхи вирішення даної проблеми на місцевому рівні. На жаль, дійти конкретного рішення не вдалося знову ж таки через різночитання в законодавстві. Привести його в норму – завдання Мінприроди України.
На прес-конференції також порушувалося питання про активний захист водних біоресурсів під час нересту. Група відповідальних органів згодна виступити єдиним фронтом у боротьбі з порушниками. Це й проведення спільних рейдів на водоймах, ринках, трасах області, і систематичний контроль за тим, як використовуються човни, баркаси та інші плавзасоби, оснащені двигунами. Нарешті – профілактичні заходи.
– Розмір компенсації за незаконний вилов одного судака – 510 гривень, товстолобика – 255, ляща – 170, сома – 425, пеленгаса – 680. Якщо ж ці види риб будуть виловлені у водах заповідників, штрафи піднімаються: за судака – до 903 гривень, товстолобика – до 450, сома – до 752, пеленгаса – до 1504 гривень, – повідомив С. Альошин. Цього року вже зафіксовано 39 фактів збитку, заподіяного рибним запасам на загальну суму понад 47,7 тис. гривень. Браконьєрам загрожує не тільки адміністративна, але й кримінальна відповідальність – аж до обмеження волі терміном до трьох років, із зобов’язанням відшкодувати збиток.
Такий стан речей надихнув представників Рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» на мітинги та протести. Мотивували вони це тим, що буцімто 200 родин рибалок, які працюють на Хаджибеї, залишилися без засобів до існування.
– Це не відповідає дійсності, – говорить С. Альошин. – Зараз на лимані набуває чинності новий обґрунтований режим спеціального товарного рибного господарства. Держпідприємство, створене тут, готове прийняти на роботу досвідчених рибалок. Асоціація ж взагалі не мала права бути користувачем даного режиму. До того ж її члени не виконували режимних вимог, приховували значні обсяги вилову, зариблення проводили здебільшого формально. Думка Асоціації про те, що водойма належить тільки їй, є помилковою.
