Дорогі пально-мастильні матеріали і добрива плюс недоступні кредити зробили нещодавню посівну кампанію серйозним випробуванням для українських аграріїв. Сам міністр агрополітики Олексій Павленко відзначив, що фіскальне навантаження на галузь у 2015 році збільшилося на 20 млрд грн, а з урахуванням імпортного збору – майже на 30 млрд грн. За даними профільного міністерства, брак коштів на проведення посівної цього року становить 11 млрд грн. Фахівці ж Українського клубу аграрного бізнесу, оцінку яких наводять ЗМІ, дають цифру вже 30 млрд грн.
– Як держава допомагає аграріям сьогодні? – це запитання ми адресуємо бізнес-аналітикові у сфері аграрного сектору, кандидатові юридичних наук, голові адвокатської групи «Юр.комм» Русланові Чорнолуцькому.
– Кабінет Міністрів України розробив «Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки». У Державному бюджеті на 2015 рік закладено 300 мільйонів гривень під програму підтримки агровиробників через надання фермерам безпроцентних кредитів терміном на п'ять років, зокрема й на покупку сільгосптехніки. Зокрема, по закупівлі техніки через НАК «Украгролізинг» – 54 мільйони гривень, надання кредитів фермерським господарствам – 25,6 мільйона гривень. Щоправда, одержати ці кредити дуже важко.
– Яка схема кредитування в АПК?
– Є кілька основних кредитних програм. По-перше, це кредитування з метою поповнення обігових коштів – програми спрямовані на фінансування обігового капіталу, а саме придбання добрив і худоби, ремонт техніки та виплату заробітної плати. По-друге – кредитування на впровадження інвестиційних проектів – програми спрямовані на фінансування інвестиційних проектів із будівництва основних фондів, таких як елеватори, склади та інше, а також закупівлю устаткування для облаштування даної нерухомості. По-третє – це лізингові кредити або кредити на покупку сільськогосподарської техніки – програми кредитування на придбання техніки вітчизняного та іноземного виробництва.
При цьому всі ці кредитні програми здебільшого видаються під 25-30 відсотків річних – умови вкрай невигідні. Якщо взагалі видаються. Для порівняння: кредити в європейських банках для тамтешніх аграріїв надаються терміном до 25 років, а ставки за ними (залежно від країни) коливаються в межах 2,5-4,5 відсотка в євро.
– На які правові аспекти мусить звернути увагу аграрій, що вирішив узяти кредит?
– Особливістю такої позики є те, що вона готується за персональною схемою, яка має брати до уваги всі потреби позичальника. Таким чином, у цьому разі дуже важливо спрогнозувати всі можливі ризики, закласти до кошторису всі заплановані витрати й навіть приблизно оцінити майбутню вигоду. Адміністративні витрати на підготовку кредиту у банків досить високі.
Такий кредит можна оформити терміном від одного до двох років – на кормозаготівлі, на закупівлю пально-мастильних матеріалів, купування худоби, різних добрив, засобів захисту тощо. Кредитні кошти всі банки України перераховують позичальникові тільки в тому разі, якщо у них виникає необхідність, а виплата позики відбуватиметься після продажу продукції, тобто після того, як підприємець дістане прибуток. Гроші можуть бути видані позичальникові або готівкою, або переведені на банківський рахунок, залежно від того, який рахунок треба оплатити.
Найважливіша умова при укладанні договору – точно розпланувати всі витрати. Позичальник повинен розрахувати свої витрати на весь період надання кредиту. Деякі банки України вимагають такий прогноз щомісяця, інші – один раз за три місяці. У будь-якому разі сьогодні все спланувати вкрай важко. Якщо у позичальника виникнуть якісь форс-мажорні обставини, банк може надати відстрочку щодо оплати кредиту, але це має бути зазначено в договорі. Позичальникові слід довідатися про ставку річних у період пільгового кредитування, а також про розмір і умови штрафів, пені та інші комісії. Слід пам'ятати, що всі банки України виділяють кошти на витрати позичальника, тому дуже велике значення має цільове використання кредиту. Часто буває, що якщо позичальник витратив кошти на потрібні й необхідні речі, але не все прописав у договорі, банки відмовляються такі витрати покривати кредитними коштами. Тільки правильне та кваліфіковане складання договору юристами на сільськогосподарське кредитування з урахуванням усіх можливих максимальних витрат і при плануванні прибутку уможливлює використання кредиту так, щоб він був взаємовигідним.
– На Ваш погляд, які інструменти стимулювання сільського господарства має Україна запозичити у країн ЄС?
– Законодавство ЄС передбачає низку пільг. Так, держава забезпечує здешевлення пально-мастильних матеріалів, процентних ставок по кредитах у банках, лізинг на придбання спецтехніки та переробного устаткування. Придбання елітного насіння субсидіюється на 40 відсотків, а їх виробництво – від 40 до 100 відсотків. Підтримуються проекти, пов'язані з вирощуванням плодових дерев, виробництвом мінеральних добрив, розвитком племінного тваринництва.
Наявні механізми підтримки аграріїв в Україні непорівнянні з тими, які мають сільгоспвиробники в інших країнах світу. В умовах зони вільної торгівлі, коли на наш ринок ринуть дешеві європейські товари, держава повинна захистити вітчизняний агробізнес за допомогою відповідних субсидій і грамотної кредитної політики.
