Доля ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», про складне становище якого «ОВ» неодноразово розповідали, далі хвилює ізмаїльців. Вони давно хотіли почути думку нинішнього президента ВАТ Вадима Сухоненка. І він провів зустріч із депутатами міськради, на яку були запрошені й журналісти. Керівник підприємства висловив свою точку зору на події навколо УДП.
– На жаль, – підкреслив Вадим Володимирович, – колектив став заручником ситуації, коли величезна кількість проблем, які не розв’язувалися роками, зараз, на тлі системної кризи, стрімко загострилися. Перший квартал кожного року є традиційно планово-збитковим через льодову ситуацію на річці Дунай і проведення ремонту круїзних пасажирських суден для підготовки їх до навігації. Додайте наші витрати на розв’язання проблем із групою морських суден, які були передані рік тому у бербоут-чартер і полишені фрахтувальником у портах України і Туреччини.
Крім цього, доводиться значну частину заробленого фрахту спрямовувати на утримання флоту, що перебуває у відстої. За підсумками 2008 року, збитки від утримування такого флоту склали близько 27 млн гривень. Але нічого із цим поробити ми поки що не можемо. Наше підприємство перебуває в списку тих, що не підлягають приватизації, будь-які відчуження, зокрема продаж основних фондів, заборонені. Так, це обурює багатьох. Під час зустрічей з капітанами пароплавства йшла мова про такий надзвичайний захід, як блокування Дунаю. Я гадаю, нам вдалося переконати моряків, що, у зв'язку з особливим міжнародним статусом Дунаю, цього робити не можна. Хоча розумію – ідея блокування Дунаю є формою протесту проти байдужості державних інститутів влади до долі державного ж підприємства.
Звучить сувора критика з приводу майбутніх звільнень. На мій погляд, це питання вже перезріло. Сьогодні 600 чоловік плавскладу заробляють гроші, які йдуть на зарплату 3400 інших працівників пароплавства. І скільки такий стан справ буде тривати?
Про роль профспілок (їм теж зараз дістається). Роботу щодо стабілізації ситуації в пароплавстві керівництво компанії провадить в дуже тісному контакті з первинними профспілковими організаціями. Нами підготовлені пропозиції до депутатського корпусу ВР щодо підтримки законопроекту про впорядкування розпоряджання майном державних підприємств. Ми просимо сприяння уряду у відшкодуванні ПДВ у розмірі близько 5 млн гривень. Потрібне рішення щодо морських суден, котрі споруджуються на Кілійському заводі: або держава відновлює фінансування, або дозволить нам продати недобудовані об'єкти інвесторові і розрахуватися за банківськими кредитами. Також вважаємо за необхідне введення для українських портів Дунаю положення «третього прапора». У будь-якому разі лише скоординована робота всіх гілок влади дозволить стабілізувати ситуацію в легендарній компанії – в останньому могікані з плеяди пароплавств справді великого СРСР.
Із приводу передачі підприємства державного масштабу у комунальну власність міста (про це йшла мова на останній сесії міськради) відповідаю однозначно – це нереально з цілої низки причин. І перша з них – а хто дозволить передати у міську комунальну власність компанію не лише державного, але й міжнародного масштабу, що йменується національним перевізником №1?
– Багато говориться про майбутнє банкрутство УДП.
– Я просив би не спекулювати на цій справі і не вживати слово "банкрут", тому що лише мусування цієї теми ускладнює нам роботу. У нас вже є один факт (арешт нашого судна), коли іноземний кредитор сказав: "У вас в Україні колапс, і держава розвалюється, і ще ми чули, що ви – банкрути, тому цілком можливо, що це судно – останнє, котре ми бачимо. І ми вирішили його заарештувати. Переговори можна було б вести – але не з банкрутом". От воно і стоїть четвертий місяць у Греції – хоча до цього вже тримало курс на Ізмаїл... Така ціна популістських заяв.
Доки підприємство перебуває в списку таких, що не підлягають приватизації, процедура порушення справи про банкрутство в Україні неможлива. Майна й активів у підприємства вистачить для того, щоб розрахуватися щодо поточних зобов'язань.
