За радянських часів оренда водоймищ вважалася нісенітницею. Може, тому й сьогодні це питання іноді викликає непорозуміння між місцевими жителями і орендарями. На жаль, спіткала така доля і село Коси Котовського району, і орендаря тамтешньої водойми Володимира Іванілова.
Місцева громада, а точніше, громадська організація «Оберіг», яка була створена на зборах жителів села у березні 2012 року і в квітні того ж року зареєстрована, різко виступила проти орендаря. Причиною тому послужило, як запевняють її члени, встановлення орендарем власних правил, якими він забороняв людям купатися у ставку, рибалити, плавати на човнах тощо.
З сільським головою Ольгою Добрянською розмова починалася на березі ставу, настільки спокійного і тихого, що навіть не вірилося, що він є яблуком розбрату між земляками. Коли Ольга Михайлівна розповіла, що у ставку водяться рибини, в яких знаходилося по два відра ікри, спало на думку: напевне, ця рибка і мутить свідомість окремих громадян.
Сільський голова наголошувала на тому, що В. Іванілов не допомагає селу вирішувати його соціальні питання. Так, обіцяв світло провести на гідроспоруді, а й досі його немає, та й загалом відмовляється брати участь у благоустрої та поліпшенні соціальної сфери села. До того ж стверджувалося, що орендар ставок не доглядає, не облаштовує, рівень води не витримує.
Як пояснює В. Іванілов, купатися і рибалити на водоймі ніхто не забороняв, більше того, для цього відведено спеціальні місця. Інша справа, каже орендар, що окремі особи хочуть відпочивати там, де їм заманеться. А ставок дуже глибокий, тож на воді може статися біда. Тому й були встановлені таблички «купатися заборонено». Адже поки немає рятувальної служби, за безпеку людей на ставку несе відповідальність орендар, – підкреслює Іванілов. Про це йдеться і у Водному Кодексі України. У договорі з орендарем не передбачено встановлення рятувальних станцій. Це вже сьогодні фахівці рекомендують вносити такий пункт у договір оренди.
Своєю чергою Володимир переконує, що дбає про водойму. На воді й на березі прагне дотримувати лад, і місце для відпочинку облаштовано, посаджено понад 500 дерев, найнято людей для догляду за територією. Ось тільки відпочивальники не звикли не смітити, тому після прибирання вже на другий день можна побачити у ставку і на березі всілякий непотріб.
Як зазначає орендар (і це підтверджують документи), зариблення він виконує згідно з «Інструкцією про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів», затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України. Відповідний акт засвідчує, що орендар торік випустив у ставок малька промислових порід риб на 72 тисячі гривень.
Хоча будь-яка допомога – справа добровільна, все ж поцікавилася, як справи з посильним внеском у розвиток села. Як каже орендар, в силу своїх можливостей він прагне допомагати. За його словами, придбав будинок для реконструкції його під сільський храм, узгодив проект із духовенством, проклав дорогу до цвинтаря, допомагає селянам у проведенні ритуальних послуг, безкоштовно виділяє продукти харчування, повністю оплачує поховання одиноких малозабезпечених громадян, активно співпрацює з сільською громадою при проведенні різноманітних заходів, робить спонсорські внески. Це засвідчує і лист до голови райдержадміністрації від 22 липня 2010 року, яким, посилаючись на співпрацю, сільський голова Ольга Добрянська від імені жителів села просить подовжити угоду на оренду саме з Іваніловим.
У розмові з косівцями з’ясувалося, що не всі поділяють точку зору щодо зміни орендаря, мовляв, людина працює і шкоди не завдає. Є й такі, яким байдуже до перипетій навколо водойми. Пенсіонери казали, що задоволені станом ставу, а ловити рибу їм ніхто й ніколи не забороняв. Ось така у кожного своя правда?
Щоб прояснити ситуацію, звернулася до голови райдержадміністрації Володимира Синька. У розмові з’ясувалося, що свого часу ставок був у суборенді Котовського цукрового заводу і Володимира Іванілова. По-перше, зазначив голова, ставок нічим не відрізняється від інших і люди повинні мати вільний доступ до риболовлі, але не під час нересту. По-друге, за водоймою потрібен ретельний догляд. По-третє, потрібно розробити правила поводження на ставку і узгодити їх із сільською радою. Як зазначалося, прокуратура, виявивши низку порушень, які допустив представник райдержадміністрації під час оформлення угоди на оренду землі, рекомендувала виконавчому органу розірвати з В. Іваніловим договір на оренду землі.
Сьогодні Володимир Іванілов вважається орендарем косівського ставу (на 25 років), що засвідчують відповідні документи. Чому ж ініційовано збори, чому точаться «бої місцевого значення», в яких прагнуть вирішити долю ставка, розташованого на території села? Як зазначили ініціатори, мета одна: створення громадської організації любителів-риболовів і, разом з тим, усунення нинішнього орендаря від водойми. І хоча інспектор «Держрибнагляду» Євген Овчар свого часу пояснив, що останнє можливо тільки після відсудження права оренди у нинішнього орендаря та отримання згоди керівництва району. А це тягне за собою значні матеріальні затрати. Оберігівці все ж не поступилися. Не поступається і орендар, бо, як каже, вклав чимало матеріальних коштів на утримання водойми (чому є документальне підтвердження).
Голова райдержадміністрації Володимир Синько під час розмови відзначив, що питання косівського ставка скоріше за все буде розглядатися публічно, на аукціоні. Розрубати цей гордіїв вузол, як наголосив керівник району, напевне, зможе тільки суд.
Сьогодні, як і вчора, Володимир Іванілов вчасно сплачує податки (понад 35 тисяч гривень на рік) і продовжує свою підприємницьку діяльність. Адже діє в межах закону. І також за законом має першочергове право на подовження оренди, якщо термін її завершується. Тож залишається сподіватися на здоровий глузд усіх зацікавлених сторін і на розв’язання питання не революційним, а мирним шляхом, давши термін на усунення недоліків, якщо такі знайшов орендодавець і визначив орган місцевого самоврядування. Бо, крім економічних інтересів сторін, є ще суто людські якості. І саме вони мають переважати у будь-якій справі. А спірні моменти, пов’язані з орендою водойми, потрібно з’ясовувати спільно з органом виконавчої влади, який надавав дозвіл на оренду конкретного водного об’єкта підприємцеві.
Довідка «ОВ»: Ставок у с. Коси (Косівське водосховище на р. Ягорлик) – найбільший у Котовському районі. Площа водного дзеркала – понад 130 гектарів. Завдяки своїй природній красі водойма вже давно стала популярною серед відпочивальників. А рибалок-любителів приваблює ще й щедрістю улову.
