- Кого б я назвав одним із кращих дільничних? – начальник Ренійського райвідділу міліції Дмитро Дмитрович Кучеренко на другому кінці лінії замислився. – Мабуть, Івана Миколайовича Бику.

Я розгубилась: усіх дільничних у районі знаю, але хто такий Іван Миколайович?

- У нього налагоджена взаємодія із сільським головою Петром Васильовичем Дахіною, - продовжував підполковник міліції. – Усіляко підтримує дільничного і голова базового СВК Валерій Семенович Гордієнко – звідси й результат роботи.

Від названих імен я “прозріла”: йдеться про старшого дільничного з села Плавні Йона Бику! Капітан міліції відомий там ще і як поет.

Вірші Йона Бику (він родом з Чернівецької області , пише своєю рідною румунською мовою) видані окремою книгою “Усі гадають, що я молодий”. Вони уміщені до збірки “Румунська література на Буковині 1775 - 2000 рр.” Молодий автор публікується в українських газетах і журналах, іще частіше – у румунських періодичних виданнях. Вірші Йона Бику глибоко філософічні, вони перекладені французькою, в планах – видання книги українською мовою.

Шерлок Холмс грав на скрипці – чому б сільському дільничному не писати віршів? Йон Бику закінчив філологічний факультет Чернівецького університету, та за пропозицією своєї молодої дружини Євдокії рідні Карпати змінив на бессарабські степи. У місцевій школі на той час молодому філологові не змогли запропонувати години, і він поступив на службу в органи внутрішніх справ. Ось уже вісім років Іван Миколайович Бику – незмінний дільничний села.

Об одинадцятій до райвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що у магазині “Аннушка” с. Плавні сталася крадіжка, зникли товари на 1,5 тисячі гривень. Оперативна група з райцентру одразу ж вирушила на місце пригоди. На час її прибуття дільничний Бику вийшов на слід – він вів до сусіднього села, затримав підозрюваного і показав йому незаперечні докази провини – товари, які той приховав у своїх знайомих. До обіду громадянина К., якому залишалося лише зізнатися, доставили до райцентру. Порушено карну справу.

У другій половині того ж дня дільничний відвідав родину Корецьких з доброю новиною – знайдено їхній велосипед, який зник ще влітку. Власники вражені: вони не заявляли у міліцію про цю пропажу! Яким чином дільничний дізнався про крадіжку і знайшов майно, - залишається загадкою.

Навіть бувалі “детективи” дивуються оперативності та віртуозності, з якою Іван Миколайович іноді розкриває злочини.

- Мені здається, секрет успіху в тому, що свого дільничного мешканці дуже поважають, - говорить заступник начальника райвідділу Артур Ігорович Гладкий. - Іванові Миколайовичу люди довіряють та допомагають у наведенні громадського порядку. Криміногенні обставини у селі Плавні спокійніші, ніж у інших населених пунктах району. Одного разу мені довелося бути присутнім на прийомі громадян, який проводив старший дільничний. Один чоловік похилого віку, пам’ятаю, хвилин двадцять з ним розмовляв. Причому, він прийшов ані зі скаргою, ані із заявою, а просто потеревенити “про життя” – про дітей своїх розповів, про онуків: Іван Миколайович уміє вислухати людину. І намагається будь-який конфлікт у селі, на своїй дільниці погасити в мить його виникнення – словом, порадою, авторитетом.

- Наші професії дуже схожі, - посміхнувся мені капітан міліції Іван Миколайович Бику. – Дільничний, як і журналіст, передусім має добре знати психологію людини, вміти її вислухати, зрозуміти, перейнятися її проблемами. Я, до речі, будучи студентом, чотири роки в газеті працював.