Відшуміли новорічні свята, країна повертається до робочого ритму. Потрібно зазначити, що з 1 січня змінюється ціла низка параметрів, які задають цей ритм, адже набирають чинності нові закони, які повинні стати надійною основою для роботи уряду щодо поліпшення якості життя у країні. Мова іде про податкову та пенсійну реформи.
Крім того, Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді затвердити збільшення рівня прожиткового мінімуму: у середньому на людину – з 342 грн до 358 грн 49 коп; для дітей до 6 років – з 307 грн до 321 грн 14 коп.; для дітей від 6 до 18 років – з 384 грн до 400 грн 62 коп., для працездатних громадян – з 365 грн до 382 грн 74 коп., для непрацездатних (пенсіонерів, івнвалідів) з 268 грн до 281 грн 76 коп.
Для чого це потрібно? Справа у тому, що прожитковий мінімум є одним з найважливіших соціальних стандартів. До нього “прив’язуються розміри багатьох соціальних виплат, обсяги державної допомоги вразливим категоріям населення. Зрозуміло, що чим вищий установлений розмір прожиткового мінімуму, тим відчутніша ця допомога.
Прожитковий мінімум також використовуватиметься при призначенні соціальної податкової пільги. За новим податковим законодавством вона надаватиметься людині, якщо її зарплата не перевищує суми, яка дорівнює встановленому для працездатного населення прожиткового мінімуму, помноженому на коефіцієнт 1,4 та округленому до “найближчих” 10 гривень. Тобто, чим вищий мінімум, тим більше людей зможе скористатися податковою пільгою.
Виходячи із запропонованого прожиткового рівня на 2004 рік у розмірі 382 грн 74 коп., на податкову пільгу матимуть право всі, чия зарплата менша 540 грн. Сама ж пільга, іншими словами – та сума, на яку прибутковий податок не нараховуватиметься, становитиме 61 грн 50 коп., що дорівнює 30% мінімальної зарплати.
Таким чином, всі ці дії – підвищення розміру прожиткового мінімуму, введення податкової пільги та зниження ставки прибуткового податку до 13% спрямовані на реальне підвищення прибутків населення.
До речі, одним з результатів соціально-орієнтованої політики уряду Віктора Януковича у минулому році стало те, що кількість людей, чия зарплата перевищує прожитковий мінімум, досягла половини всіх зайнятих у різних галузях економіки, у той час як у 2002 році таку зарплату одержувала лише третина працюючих. Крім того, за минулий рік майже удвічі - з 28 до 13 відсотків зменшилася частка тих, кому зарплата нараховується у межах мінімальної.
Ну а як щодо соціальних виплат? Потрібно сказати, що Україна, на жаль, поки що належить до тих країн, які через обмеженість фінансових ресурсів, змушені застосовувати таку норму, як гарантований мінімум забезпечення прибутків.
У 2004 році державна допомога сім’ям з дітьми визначатиметься виходячи з гарантованого мінімуму у 85 грн. При цьому для незастрахованих осіб, тобто для тих, які не виплачували внески на обов’язкове державне соціальне страхування, допомога по догляду за дитиною до трьох років становить 50% від суми – 42 грн 50 коп., одноразова допомога при народженні дитини – 360 грн. При призначенні соціальної державної допомоги малозабезпеченим сім’ям братимуться до уваги три розміри гарантованого мінімуму: для працездатних осіб – 80 грн, для непрацездатних осіб (наприклад, пенсіонерів) – 110 грн, для інвалідів – 115 грн. Розрахунковий розмір мінімуму для визначення сум державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам становитиме 100 грн.
Сьогодні держава взмозі реально забезпечити саме такі суми виплат. Проте уряд залишає за собою право збільшувати їх у міру зростання фінансових ресурсів держави. Прем’єр-міністр Янукович наполягає, що потрібно прагнути до того, щоб обидва мінімуми – гарантований та прожитковий якнайшвидше співпадали, і при цьому якнайбільша кількість людей мала б прибутки вищі за ці мінімальні позначки.
