В Одеському порту відбулася процедура введення в експлуатацію модернізованого варіанту радіолокаційного комплексу "Смарагд". Відомча комісія, що складалася з представників портів України та Держфлотінспекції, дала позитивний висновок. Згідно з її думкою, комплекс поліпшить можливості мореплавання, зокрема, проведення суден в акваторії порту, забезпечивши її безпеку навіть у складних погодних умовах зимової навігації.
"Смарагд" - плід спільної співпраці японських та українських фахівців, серед яких усі завдання з розробки проекту та монтуванню устаткування електронно-обчислювального комплексу виконані колективом СРРС Одеського порту. СРРС - це служба регулювання руху суден, яка згідно з резолюціями Міжнародної морської організації відповідає за переміщення суден по акваторії порту та в зоні його відповідальності при їхньому введенні та виведенні, перешвартуваннях або постановках на якір. Вже у 60-х роках минулого століття, коли аналогічні служби тільки-но з'явилися в портах найбільш розвинутих морських держав, зокрема й у СРСР, судноводії визнали необхідність їхньої роботи. Сьогодні в Україні 9 СРРС, ще декілька - у процесі створення.
…З великих вікон зали на 12-му поверсі баштового будинку, де розташовується служба, можна оглянути майже половину порту. Сьогодні видимість обмежена туманом. Вдивляючись у нього, навіть важко уявити недавнє минуле, коли рух суден регулювався переважно за візуальними орієнтирами. Тепер капітанські біноклі, що стоять біля комп'ютера, скоріше дань традиції, ніж основний робочий інструмент.
Перед оператором на сяючому полі монітору чітко позначена ламана конфігурація берегової лінії. Однак слабкі контури електронної карти проступають і на вигорілому люмінофорі устаткування, яким користувалися раніше. У чому ж модернізація? Інженер-електронник Володимир Новиченко каже, що завдяки радіолокаційній системі "Смарагд" фіксоване зображення причалів сполучається з можливістю відтворювати рух будь-якого плавзасобу, що перебуває в радіусі 8 миль. Така зона контролю, охоплена радіолокаційними "очима" порту. Справді, на екрані, як у кольоровому кінофільмі, до Воронцовського маяка наближалося судно. Видно було, як буксир направляв його у фарватер, і як паралельно йшов лоцманський катер. Услід за змінами координат можна було реагувати на найменші зміни курсу.
- Що це за судно? - поцікавився я в начальника СРРС Миколи Опари.
Він клацнув мишкою комп'ютера, що стоїть на столі в його кабінеті, і на екрані висвітилася таблиця. Ще щиголь - і виникла вся інформація про дані судна: його тип, водотоннажність, позивні, реєстраційний номер, швидкість у даний момент, вік. Виявилося: невеликий суховантажник, під грузинським прапором, романтична стівенсонівська назва - "Princess Juana", підходив до причалу, де вантажать метал.
- Така інформація є про будь-яке судно, що заходило в Одеський порт за останні 15 років, а їх було понад 9 тисяч. Вона записана на магнітних носіях, - пояснює М. Опара. - Візьмемо, наприклад... - Стрілка на екрані торкнулася графи з назвою "Coral Palmata". І відразу з архіву пам'яті були витягнуті рядки: газовоз, довжина 115 м... Відвідував порт 21 раз. Записано час входу і виходу з порту, відраховане від моменту, коли ніс теплохода порівнявся з Воронцовським маяком. При необхідності відновити ситуацію - неоціненні відомості.
Природне питання: скільки коштує "Смарагд"? За каталогами японської фірми-виготівельника така система коштує близько 1 мільйона доларів. Однак наші менеджери використовували прагнення фірми вийти на наш ринок. Їй потрібно було авторитетне підтвердження якості радіолокаційної системи з боку українського користувача. Таким виступив Одеський порт. А завойовники іміджу змушені були скинути ціну до однієї третини.
Уся система інформаційного сервісу порту називається VTMIS. Вона є самостійною розробкою портовиків. Під цією назвою вона завоювала диплом на міжнародної виставці-конкурсі "Hi-Tech-2001". Зокрема тому, що дає високий ступінь збігу з реальним об'єктом. У цілому радіолокаційний комплекс виконує 9 блоків завдань. Одне з них полягає у видачі докладного метеозведення, що коригується кожні 2 хвилини. Програмне забезпечення дозволяє також миттєво одержати інформацію про позиції суден, що стоять біля причалів і на рейді. Формується електронний журнал перестановок суден. Крім того, кожне судно, що виходить з порту, як настановою, забезпечується навігаційними попередженнями, зібраними в комп'ютерній базі даних. Різні морські та берегові служби передають сюди відповідні відомості зі свого профілю. Наприклад, приходять зведення про зірвані буї, про зміни сигнальних вогнів, про навігаційні небезпеки. Штурман може відкоригувати карту на всьому протязі проходження по Чорному морю.
Показовим є випадок, що стався з т/х "Павло Верещагін". Судно приватного власника знехтувало навігаційними попередженнями і прямувало “наосліп” зі Стамбула до Криму. "Верещагін" несанкціоновано потрапив у зону тимчасового проведення навчальних стрільб. Військові моряки били влучно. Добре, що ракети були навчальні, без вибухівки. Сталева болванка прошила наскрізь рубку, залишивши за собою тунель діаметром 2 метри. На щастя, ніхто не постраждав.
Система ж відкрита для всіх. Як сказав М.Опара, до неї на сьогодні приєднано 144 користувача. На жаль, не всі з них у зворотному порядку "алаверди" поповнюють базу свіжими даними. Так, відповідні служби могли б вносити додаткову інформацію, наприклад, про властивості та кількість вантажу. Або про склад і кількість членів екіпажа і пасажирів. Для навігації в порту це знати не обов'язково. Однак, якщо раптом судно в морі зазнає лиха, може виявитися важливим знати, скільки людей на борту та в залежності від цього продовжувати чи згортати рятувальні роботи. В інформаційні резервуари VTMIS могли б посилати зведення відправники вантажу, вантажоодержувачі, прикордонники, командування військово-морським флотом, туристичні менеджери. Виграш тут може бути тільки спільний.
