Асоціація сприянню муніципальним реформам і захисту прав міської громади існує всього декілька місяців, але деякі її акції, та й саме коло проблем, котрими вона зайнялася, привертають увагу багатьох одеситів. Емоційна публікація її голови, кандидата економічних наук Володимира МАКСИМОВИЧА “Любити Одесу”(“Одеські вісті”, 26 листопада 2003 року) не пройшла непоміченою. Читачі телефонують до редакції, просять розповісти про те, чим займається асоціація на даний час, чим може допомогти рядовому городянину. З цього запитання і почалася наша бесіда з керівником асоціації.
- Передусім ми занепокоєні ходом житлово-комунальної реформи у нашому місті, - сказав пан Максимович. – Хоча про її початок було оголошено вже більше року тому, якихось позитивних змін ми поки що не відчули. Навпаки, відбулися деякі зміни, на зразок організації ДЄЗів, котрі важко назвати позитивними. Ну а оскільки ми впевнені, що ніяку муніципальну реформу не можна провести успішно, не спираючись на підтримку широких верств населення, ми на перше місце поставили просвітницьку роботу.
Так уже сталося, що до слова “реформа” населення ставиться з підозрою. І не без підстав. Справді, почали реформувати промисловість – занапастили половину заводів, взялися за село – застогнали селяни. А як тільки заговорили про реформу житлокомунгоспу, виявилося, що без підвищення тарифів не обійтися. А це для багатьох людей не тільки обтяжливо матеріально, але й цілком незрозуміло. Законослухняні громадяни, котрі акуратно платять за квартиру та інші послуги, а таких в нас переважна більшість, не розуміють, чому вони повинні жити в будинках, котрі ніколи не знали ремонту, проходити через засмічені парадні і двори, замерзати вже після початку опалювального сезону. Тим паче, що платять вони за тарифами, котрі неодноразово збільшувалися, і їхнє зростання не супроводжувалося підвищенням якості обслуговування.
На наш погляд, вийти з цього зачарованого кола можна лише тоді, коли сфера житлово-комунального господарства почне жити за законами ринку, і самі городяни будуть керувати своїми будинками, як це роблять члени житлово-будівельних кооперативів і об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, так званих кондомініумів. Тільки в такому разі можна буде досягти справедливих тарифів і одержувати за свої гроші повноцінні послуги.
Члени нашої асоціації вивчають досвід роботи ЖБК і кондомініумів, консультують громадян щодо різних питань житлово-комунальної реформи. Щоправда, останнім часом від просвітницької роботи ми все більше переходимо до другого свого завдання – захисту прав міської громади. У мене на робочому столі постійно лежить пачка скарг. Ми, звичайно, на них реагуємо – пишемо листи до райадміністрації, інших організацій, декому вдається допомогти.
- Чи має ваша асоціація достовірну інформацію про майбутнє підвищення тарифів на комунальні послуги? Деякі одеські засоби масової інформації повідомляли, що утримання стандартної дво- трикімнатної квартири буде обходитися їхнім власникам в декілька сотень гривень...
- Матеріалів про нові тарифи в Одесі поки що немає, вони ще допрацьовуються в Києві, в Академії комунального господарства. Але я там був і деяку інформацію привіз. Тарифи будуть коливатися в межах 65 - 70 коп. за квадратний метр загальної площі квартири у залежності від району і типу будинку. Виходячи з цих цифр кожен зможе розраховувати, якою буде його квартплата. Звичайно, це дані попередні, можливі коригування, але очевидно, що квартплата не підніметься до рівня 250 – 500 гривень, як про це повідомляли деякі ЗМІ. Хоча, безумовно, для багатьох громадян і набагато менше підвищення стане важкою ношею.
- Остання новина з фронту комунальної реформи стала справжньою сенсацією: міськрада прийняла рішення передати “Одесводоканал” в оренду маловідомій київській фірмі, причому, як стверджують деякі спеціалісти, на вкрай невигідних для міста умовах. А як оцінює те, що трапилося, ваша асоціація?
- Незадовго до сесії міськради нам вдалося роздобути проект про здачу в оренду на 49 років київській фірмі “Інфокс” комунального підприємства “Одесводоканал”. Ми зібрали групу незалежних експертів і попросили їх дати оцінку документу. Висновки виявилися невтішними: договір складено таким чином, що вже через рік орендатор може стати повновладним господарем становища. Що це – непрофесіоналізм чиновників міськради чи гра у піддавки - судити не берусь, але те, що через декілька років міська громада опиниться в складному і залежному становищі, очевидно. Ми роздали висновки експертів головам всіх депутатських комісій, просили їх виступити на сесії і якщо не відкинути проект договору, то хоча б відкласти прийняття остаточного рішення до його більш серйозного опрацювання. Результат голосування відомий: 79 – за, 9 – проти.
- Але, можливо, просто немає розумної альтернативи?
- Ну чому ж? Є. Ми запропонували досить простий, прозорий і в той же час ефективний варіант. Мова йде про спільне використання цілісного майна комплексу “Одесводоканал” з тим же “Інфоксом” або іншим інвестором. Одеська міськрада у спільну діяльність вкладає основні фонди комунального підприємства “Одесводоканал”, а партнер - реальні інвестиції згідно з інвестиційним планом. При цьому і сама міськрада має реальні можливості щорічно направляти на розвиток “Одесводоканалу” досить великі суми: 36 мільйонів гривень на рік закладено в тарифи, мільйонів 10 – 12 можна виділяти з понад планових надходжень до міськбюджету, приблизно стільки ж можна одержувати з інших джерел. Тобто, свої 50 млн гривень на рік міськрада цілком у змозі виділити. Якщо такі ж суми щорічно буде інвестувати партнер, то необхідні 500 млн зберуться за 5 років. А за 10 років у реконструкцію Одеського водопроводу можна вкласти цілий мільярд! І якщо зробити це з розумом, то він буде працювати, як годинник. При цьому всі сторони отримають повне задоволення: міськрада вирішить одну із своїх складних своїх проблем, городяни отримають надійне водопостачання, а партнери - непогані прибутки на інвестований капітал. Але, звичайно, якщо партнер хоче отримати не частину прибутку, а “приватизувати” комунальне підприємство, то оцінка ситуації буде іншою...
- Але чому депутати міськради так дружно проігнорували думку вашої асоціації і незалежних експертів, адже від них вимагалося не так уже й багато – відкласти прийняття рішення і ще раз прорахувати можливі наслідки?
- На жаль, такі давні традиції нашого суспільства – влада далеко не завжди прислуховується до думки громадськості, навіть якщо мова йде про депутатів. По суті, вони живуть своїм життям і своїми проблемами, а народ – своїми. Але таке становище – це дорога в нікуди. Я вже говорив, що будь-які реформи приречені на провал, якщо їх не підтримує населення. Звичайно, це розуміємо не тільки ми, це непокоїть і багатьох представників влади. Проявом цього занепокоєння, на мій погляд, став проект постанови Кабінету Міністрів України “Про забезпечення участі громадян у процесі формування та реалізації державної політики центральними та місцевими органами виконавчої влади”, в якому стверджується необхідність ведення постійного діалогу народу і влади, використання нових ефективних форм роботи з громадськістю.
Нещодавно наша асоціація виступила ініціатором створення Одеської міської ради громадських організацій, яку ми назвали “Громадська Рада”. На наш заклик відгукнулися 25 громадських організацій міста. Нещодавно ми створили оргкомітет, котрий розробив статут та деякі інші документи. На наш погляд, створення “Громадської Ради” буде сприяти формуванню громадянського суспільства в Одесі, стане демократичною формою колективного аналізу і пошуку оптимальних шляхів вирішення міських проблем. Подібні організації вже працюють у деяких містах країни, і досвід їхньої діяльності свідчить про перспективність такого шляху.
