Щільно заселена земля має годувати в сотні разів більше людей, ніж у прадавні часи, а тому потребує обробки, добрив, складної техніки. Щоб утримати сільське господарство від деградації, необхідні значні витрати коштів з розрахунком на перспективу. Про те, як в руслі регіональних програм відбувається інвестування агропромислового комплексу Одещини, розповідає в бесіді з кореспондентом “Одеських вістей” виконувач обов’язків начальника Головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації А.Г. НОВАКОВСЬКИЙ.
- Анатолію Григоровичу, яка питома вага інвестицій, котрі дістались АПК, від їх загального об’єму в області?
- За оперативними даними обласного управління статистики загальний обсяг прямих (внесених до статутного фонду підприємств) іноземних інвестицій, залучених до 65 підприємств агропромислового комплексу станом на 1 січня нинішнього року, склав 43,9 мільйона доларів США. Це 12,1 відсотка від обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в цілому до області (361,7мільйона). В порівнянні з 1996 роком відбулося зростання в 4,1 раза. Але це дуже мало, якщо брати до уваги, що вартість продукції АПК складає третину від всієї виробленої в області. У сільськогосподарську галузь до 18 підприємств внесено 5,1 мільйона доларів прямих іноземних інвестицій – 1,4 відсотка від їх загальних вкладень до Одещини за даний період.
Капітали надійшли в основному до підприємств, котрі надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам у проведенні агротехнічних робіт та збиранні врожаю.
- Назвіть приклади, коли іноземні інвестори на постійній основі беруть участь у виробництві сільгосппродукції.
- Заслуговує уваги, зокрема, спільне українсько-французьке підприємство “Дністро-Гібрид”, що в Арцизькому районі, сферою діяльності якого є виробництво свинини та продаж племінного молодняка. Обсяг інвестицій тут порівняно невеликий – близько 300 тисяч доларів, але важливо, що з реалізацією наміченої програми залучаються всі нові капітали.
Співзасновники “Дністро-Гібрид” – дві французькі фірми та агрофірма “Дністровська”, де директором Іван Васильович Кістол. Він очолює обидва сільсьгосппідприємства і досвід “Дністро-Гібрид” переносить на ферми агрофірми.
- А скільки довгострокових іноземних вкладень надійшло в переробну промисловість?
- Загальний їх обсяг у 47 підприємств харчової та переробної промисловості – 38,8 мільйона доларів США або 107 відсотка від обсягу прямих іноземних інвестицій в цілому по області. Більша частина капіталів залучена у виробництво пива, безалкогольних напоїв, вина. Одержали такі інвестиції, зокрема, ВАТ “Гамбрінус” та ВАТ “Чорномор”, які займаються виробництвом пива, спільне українсько-турецьке підприємство “Одеські дріжджі” - виробництвом дріжджів, СП “Вітмарк-Україна” -виробництвом фруктових та овочевих соків.
Інвестування ряду підприємств дало змогу припинити спад виробництва, налагодити випуск нових видів продукції. В їх числі “Одеські дріжджі”, “Чорномор”.
- Яка тенденція у вкладенні іноземних капіталів намітилася в минулому році?
- Торік до 25 підприємств АПК області внесено 7,7 мільйона доларів прямих інвестицій, а це на 32,8 відсотка більше проти 2002 року. У сільськогосподарську галузь до 6 підприємств вкладено 600 тисяч доларів іноземних капіталів, до 19 підприємств харчової та переробної промисловості – 7,1 мільйона.
- З яких країн найбільше надійшло інвестицій?
- На першому місці з 17 країн іде Великобританія. Інвестори цієї країни спрямували 1,7 мільйона доларів на технологічне обладнання по переробці риби, розливу вина. На обладнання по виробництву соків витрачено 1,4 мільйона доларів з Ізраїлю, розливу вина – 1,3 мільйона з Болгарії, по виробництву морозива та знов-таки розливу вина – 0,6 мільйона з Російської Федерації, виробництву коньяку – 0,6 мільйона з Угорщини.
- Можна порівняти співвідношення іноземних і вітчизняних інвестицій в розвиток агропромислового комплексу Одещини?
- Вітчизняних капіталів вкладено більше. Так, ЗАТ “Перший лікеро-горілчаний завод” закупив 3 лінії по розливу на суму 3 мільйони гривень, ВАТ “Ізмаїльський консервний завод” впровадив 3 лінії по виробництву рибних консервів на 7 мільйонів гривень, ЗАТ “Одеса” провело технічне переобладнання виробництва шоколадних цукерок на суму 20 мільйонів гривень, ТОВ “Аквавіт” затратило 5 мільйонів гривень для збільшення випуску крабових паличок. По кілька мільйонів на переобладнання вклали державне підприємство “Старокозацький винзавод”, ТОВ “Одеський завод шампанських вин”.
- Ви зауважили, що різниця в сумах інвестицій у промисловість і сільське господарство невиправдано велика Чому так мало вкладають грошей в розвиток аграрної галузі?
- Думаю, що відповідь очевидна для всіх, хто має справу з ціновою політикою в агропромисловому комплексі. Тут відсутні стабільність, взаємовигідні стосунки. Якщо закупівельна ціна на худобу протягом року-півтора знижується в 3 рази, а хитрі ділки користуються тим, що у селян немає можливості перетримувати відгодованих бичків або свиней; якщо енергетики відключають село від струму, коли їм заманеться, а хлібороби, намагаючись розплатитись з боргами, закупити соляр та запчастини, продають зерно перекупникам по 300 гривень, а потім воно дорожчає до 1400 гривень; якщо постачальники паливно-мастильних матеріалів перед кожною посівною і жнивами намагаються нажитись на сільгоспвиробниках, то той, хто має якісь гроші, десять разів подумає, перш ніж прийме рішення: вкладати чи не вкладати їх в агропромисловий комплекс.
Звичайно, інвесторів треба шукати, пропонувати їм взаємовигідні умови співробітництва. Багато керівників сільгосппідприємств налагоджують зв’язки із зарубіжними і вітчизняними партнерами. Але для того, щоб значно збільшилися надходження капіталів безпосередньо у виробництво, в переробні підприємства, в соціальну сферу села, потрібно визначити чітку, довгострокову гарантовану державою, правовими нормами довгострокову перспективу розвитку агропромислового комплексу країни.
