Ім’я видатного українського художника, літератора, педагога, професора Михайла Івановича Жука відомо всій Україні і багатьом українцям – як в нашій державі, так і за її межами. Народився він у степовій Каховці 120 років тому. Прожив довге, активне, насичене творчістю і педагогічною діяльністю життя. Навчався Михайло Іванович в художній школі Миколи Мурашка в Києві, в Академії красних мистецтв у Кракові. Серед його учителів був видатний польський художник і літератор Станіслав Виспянський. Жив митець у Києві, Чернігові, Одесі. Тут, у нашому місті, він і похований на Другому Християнському цвинтарі.
Цікаве коло його знайомих, друзів і колег. Як писав він у своїй короткій автобіографії, до цього кола входили Микола Лисенко, Михайло Старицький, Іван Нечуй-Левицький, Микола Вороний, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Володимир Самійленко, Михайло Коцюбинський, Богдан Лепкий, Василь Стефаник, Іван Франко, Василь Василько, Павло Тичина, Марія Конопницька, Владислав Реймонт, Теофіл Фраєрман, Юрій Меженко та багато інших діячів української, польської, російської, єврейської культур.
Михайло Жук залишив після себе кілька сотень портретів діячів вітчизняної культури, близько десятка власних книжок (поезія, драматургія, дитяча література), сотні акварелей, панно, малюнків, сконцентрованих в музеях та приватних зібраннях Одеси, Києва, Чернігова, Херсона, Львова. Його творчість була повернута українському народові і світовій культурі у 70 – 80-х рр. минулого століття, і цей процес триває й досі.
А 20 лютого 2004 року, в рік сорокаліття з дня його відходу в потойбічний світ та до 120-річного ювілею з дня народження громадськість Одеси разом з представниками культури з Києва, Чернігова, Каховки відзначили пам’ять про цю видатну людину відкриттям меморіальної дошки за адресою вул. Канатна, 76. Дошку виготовлено за ініціативою та на кошти Одеського обласного відділення Українського фонду культури. А зроблена вона руками співробітників фірми “Каміння України”.
