Переживши тривоги з приводу минулорічного урожаю, переполовиненого погодними примхами, люди із наближенням весни все більше непокояться про те, чи буде щедрою земля цього разу. Воно й зрозуміло – хліб здавна був синонімом життя.
Як би не вправлялися критики у своїх уїдливих зауваженнях з приводу державного регулювання цін на хліб і хлібопродукти, прем’єр-міністр Віктор Янукович вважає за необхідне контролювати це питання, як мінімум, до нового урожаю. Досвід уже показав, що тільки активні дії уряду дозволили утримати в минулому році підвищення цін на хліб в рамках 30 %, тоді як закупівельні ціни на зерно за лічені тижні підвищилися аж у п’ять разів. І зараз, незважаючи на те, що після неврожайного року в усьому світі вартість зерна продовжує неухильно зростати, в Україні ціни на соціальні сорти залишаються практично на стабільному рівні: за січень в середньому по країні вони підвищилися лише на 1–2 %.
На даний час в країні є шестимісячна норма продовольчого зерна. Держрезерв має достатні запаси для того, щоб впливати на вартість хліба, направляючи в регіони необхідну сировину за цінами значно нижчими за ринкові. Яких зусиль коштувало наповнення засіків в неврожайний рік, після того, як за період дворічного достатку ніхто не спромігся подбати про продовольчу безпеку, можна тільки здогадуватися. Зате тепер внутрішніх резервів повинно вистачити для стабільної роботи борошномельної і хлібопекарської галузей, тобто, для безперервного задоволення попиту на найважливіший продукт у раціоні жителів нашої країни. Але шестимісячного запасу може вистачити, як кажуть, тільки в обріз, і, щоб було більше впевненості в тому, що для завершення жнив не виникне ніяких проблем, Кабінет Міністрів, пекарі і постачальники зерна підписали договір, згідно з яким зернотрейдери у лютому–березні зобов’язуються завезти ще 700 тисяч тонн продовольчої пшениці.
До урожаю доживемо, але яким він буде? Адже зима знову не порадувала нас глибокими заметами, під якими пшениці було б добре зимувати. Разом з тим, немає зараз на полях і крижаного панциру, що погубив у минулому році посіви. За оцінками експертів, втрати озимих в цьому році складуть в середньому не більше 10 %, що є звичайним показником в умовах української зими. Саме стільки доводиться пересівати весною кожного року. Однак в різних регіонах ці показники відрізняються: на півночі країни втрати прогнозуються на рівні 20 %, в інших же регіонах умови набагато сприятливіші, і озимі перебувають у доброму стані.
Але якби ж тільки ця, закладена з осені, основа майбутнього урожаю, повністю все й визначала, то можна було б і не хвилюватися. Але ж з кожним днем наближається пора сівби ярих і ранніх зернових культур, і щоб вивести в поля техніку, селянам потрібне пальне, вартість якого у цей напружений час завжди зростає згідно із закономірностями ринкової економіки. Однак голова уряду Віктор Янукович знайшов аргументи і переконав провідних виробників нафтопродуктів в тому, що приватна підприємницька вигода – справа, звичайно, хороша, але інтереси аграріїв, від яких залежить, чи буде в країні хліб, куди важливіша. В результаті було підписано договір про постачання палива за пільговими цінами для потреб посівної і жнивної кампаній. За врегульованими цінами будуть відпускатися і мінеральні добрива, а з метою здешевлення кредитів для аграріїв підписаний меморандум з Національним банком.
Ведучи продуктивний діалог з фінансовими і виробничими структурами, уряд і сам приділяє немало уваги проблемам села. Зокрема, на цей рік передбачено збільшення бюджетної підтримки аграрного сектору майже удвічі. Будемо сподіватися, що це доможе сільськогосподарській галузі повністю відновитися після минулорічних бідувань і повністю забезпечити країну продовольством.
