Гості з Софії приїхали до с. Червоноармійського Болградського району з нагоди 145-річчя від дня народження Олександра Теодорова-Балана і 90-річчя школи № 2, яка носить ім'я знаменитого земляка. Делегацію болгарських гостей очолили пані Станіні Дешева, співробітниця державної агенції іноземців-болгар. Приїзд і від'їзд дорогих гостей супроводжувався дощем, а він, як відомо, дає гарні плоди.
Всі враження і зустрічі не описати. Але найважливіші події відбувалися у Червоноармійській школі № 2, де відбулася науково-практична конференція “Академік Олександр Теодоров-Балан – видатний учений, педагог і громадський діяч”. Нагадаємо, що відомий земляк народився і зріс в селі Червоноармійське, у сім’ї болгарських переселенців. В юнацькі роки навчався у Комраті, Болграді, потім здобував основи знань у Празі, Лейпцігу. У 1888 році, коли було засновано Софійський університет, саме Теодорова-Балана обрали його першим ректором. Протягом всього життя академік боровся за чистоту рідної болгарської мови, був її справжнім знавцем і цінителем, він - автор численних наукових праць на цю тему.
Доповіді і повідомлення про ювіляра підготували як гості, так і господарі. Особливо відзначилися учні школи Тетяна Кара та Олександр Руссєв, а також випускниця школи Лілія Кара, яка у даний час працює в обласному Болгарському культурному центрі у Болграді.
Запам'ятається всім присутнім на цьому форумі і добрий жест правнучки Балана, Катерини Апостолової, яка подякувала господарям за запрошення відвідати село Кубей (так називають його болгари) і подарувала школі портрет свого прадіда, намальований за життя, і сюжет “Прощання Балана з селом та від'їзд на навчання до Комрата”.
Програма перебування гостей у селі Кубей (так називають його болгари) була дуже насиченою. Станіні Дешева, Катерина Апостолова та працівники Міністерства культури Болгарії Євген Сачев, Дмитро Перонков разом з кубейцями, які їх супроводжували, відвідали болградську гімназію ім. Георгія Раковського, Преображенський собор, усипальницю І.Д. Інзова, а також музей і центр болгарської культури.
В Ізмаїлі оглянули фортецю, побували в музеї О.В. Суворова, гуманітарному університеті, Будинку художника, сфотографувалися біля пам'ятника Христо Ботеву, зустрілися з керівництвом картинної галереї. Було організовано екскурсію до с. Олександрівки, до жіночого монастиря. У самому селі відбулися незабутні зустрічі з керівництвом села і господарства, з Михайлом Борисовичем Чеглатоневым, Борисом Олександровичем Райновим, Савелієм Родіоновичем Куруджи. А на винзаводі, де директором Петро Никодимович Чеглатонев, познайомилися із сортами кращих вин, які успішно конкурують на світових ринках. У сільському музеї долучилися до історії зародження і становлення села Кубей, були захоплені тим, що збереглися предмети побуту і культури жителів ХІХ століття.
Заслуговує на увагу й урочистий концерт у Палаці культури, який зібрав багато гостей з Болграда та довколишніх сіл. Голова районної державної адміністрації Іван Антонович Насипаний, голова районної ради Микола Георгійович Чанєв, начальник районного відділу освіти Іван Савелійович Акдерлі та його заступник Костянтин Михайлович Храпунов поздоровили школу ім. Теодорова-Балана з ювілеєм і побажали їй процвітання. Державна районна адміністрація і районний відділ освіти, директори шкіл, випускники, гості подарували школі відеотехніку, телевізор, музичний центр тощо. Гості з Болгарії подарували книги, диски, альбоми, якими користуватимуться і вчителі, і учні.
Було прочитано лист-звернення, в якому пропонувалося дати можливість талановитим дітям навчатися в різних вузах Болгарії. Висловлено й інші пропозиції, наприклад, про спонсорську допомогу, видання збірника доповідей науково-теоретичної конференції, присвяченій життю і діяльності О. Теодорова-Балана, а також про реконструкцію будинку-музею в Кубеї.
Художні колективи школи і Палацу культури підготували літературно-музичну композицію. А танці колективу “Кадинжа” (худ. керівник заслужений працівник культури України П.П. Кирмизи) і народного вокального ансамблю “Китчтца пъстра” (худ. керівник Н.Н. Кирмизи), духового оркестру під управлінням Н. Куємжи надовго залишаться у пам'яті всіх присутніх.
