Особливістю ситуації, що склалася сьогодні у вільних (спеціальних) економічних зонах – ВЕЗ, є невизначеність щодо введених раніше там пільг. Справа у тому, що чинний закон про ВЕЗ і ухвалений у березні 2005 року новий закон про внесення змін до закону про Держбюджет з низки важливих статей увійшли в суперечність один з одним. Це одразу ж ускладнило реалізацію інвестиційних проектів, які вже почали працювати. Зокрема – і ВЕЗ «Порто-франко» Одеського морського торговельного порту (ОМТП).
Як відомо, зміст ВЕЗ полягає у створенні привабливих умов на цій території для розміщення інвестицій, розвитку зовнішньоекономічних відносин, впровадження новітніх технологій, створення нових робочих місць... Тобто – для піднесення своєї економіки.
Як сказав директор ВЕЗ «Порто-франко» Віталій Ведутов, сьогодні в порту зареєстровано 5 інвестиційних проектів з іноземними та вітчизняними інвестиціями, загальна кошторисна вартість яких становить 29,6 млн. доларів. За даними на початок року, підприємства вже освоїли інвестицій на 65% від цієї кількості. Створено 212 робочих місць і збережено 204. У 2004 році до бюджету у вигляді податків і зборів (обов'язкових платежів) від ВЕЗ надійшло 4,7 млн. гривень.
Такій успішній діяльності сприяло те, що на законодавчому рівні на території зони було впроваджено пільги щодо сплати податку на прибуток підприємств, ввізного мита, податок на додану вартість (ПДВ). Все це створює той комплекс переваг, що робить ВЕЗ «плацдармом» нової економіки. Зі свого боку, держава гарантувала дотримання цих пільгових умов. У кожному разі, її ніхто спеціальним рішенням не скасовував!
Тепер через вищезгадане протиріччя у законах пільги фактично перестали діяти. Нескладно з'ясувати, які наслідки цього цейтноту.
Так, територія ВЕЗ вважається не митною частиною України. Отже, за матеріали, що ввозяться сюди, і заготівлі з підприємств не повинно стягуватися мито. Але зараз митниця готується до того, щоб стягувати ці збори. Виходить, що матеріали купуються для потреб ВЕЗ за попередньою ціною, а при перетині кордону вони автоматично дорожчають. Отже, виробникові нічого не залишається, як перенести цю величину на вартість виготовленої продукції, щоб компенсувати непередбачений збиток. Звичайно, що подорожчання кінцевої продукції не сприяє підвищенню її конкурентних можливостей. Товар стає дорожчим як мінімум на 20%. Це може розчарувати попередніх замовників і споживачів настільки, що вони можуть піти на розрив контрактів.
У зв'язку з цим після виходу закону про зміни у Держбюджеті перший віце-прем'єр України Анатолій Кінах провів нараду, на якій були присутні представники всіх українських ВЕЗ і територій пріоритетного розвитку. Своїх повноважних делегатів направили на зустріч інвестори.
Виробничники були одностайні – у думці про те, що перш, ніж ухвалювати такі урядові рішення, вимагалося врахувати інтереси виробників і обставини їхньої роботи. Нові раптові корективи діяльності ВЕЗ, викликані ухваленням у березні ц.р. закону про зміни, можуть одразу ж відкинути розвиток промисловості у зонах мінімум на 2 – 3 роки. Доведеться перебудовувати плани фінансового забезпечення підвідомчих об'єктів і органам управління ВЕЗ, (у даному випадку з «Порто-франко» - Одеській облдержадміністрації та Одеській міськраді), які залежать від наповнюваності своїх бюджетів з цих джерел.
А. Кінах обіцяв вжити заходів для того, щоб цей експеримент, який паралізував нормальну роботу ВЕЗ, був вичерпаний у цьому ж році.
Що стосується безпосередньо ОМТП, то тут ситуація ускладнюється тим, що деякі підприємства, зокрема, ДП «Приста Ойл Україна» і ТОВ «Телекомунікаційні технології», почали працювати лише зараз. Наприклад, виробничий комплекс ТОВ «ТТ» прийнято в експлуатацію державною комісією 12 травня 2005 року.
Тому твердження про те, що інвесторам надано пільг на 18 млн. гривень, а в бюджет відраховано лише 8 млн., можуть злякати величиною дефіциту в 10 млн. тільки у першому наближенні. Адже тимчасові поступки з податків окупляться до кінця реалізації проектів. Бізнес-плани складаються не на завтрашній день, а з врахуванням тривалої перспективи. Якщо розсудити, цей дефіцит існує лише на папері. Більша частина надходжень до бюджету, яку приблизно можна чекати внаслідок скасування пільг, насправді - фікція. Це лише «віртуальні» гроші, оскільки вони не існують ні в обороті, ні у вигляді майна. При такому розкладі реальним надходженням може бути лише податок на прибуток від діючих підприємств. А тут картина така – за даними ДП «ОМТП», для ВЕЗ «Порто-франко» ця сума за 2005 рік не зможе перевищити 7 млн. гривень. Через 2 роки ця величина скоротиться удвічі. У 2009 році оподаткування для суб'єктів ВЕЗ «Порто-франко» припиниться. Деякі суб'єкти ВЕЗ взагалі цілком або частково відмовлялися від належних їм пільг щодо податку на прибуток підприємств, добровільно сплачуючи до держбюджету додаткові суми!
У разі згортання інвестиційних проектів, які вже затверджені, але ще не реалізовані, реальні втрати (а вони складаються з власне інвестицій і платежів до бюджету і до різних фондів) складуть 56 млн. гривень, не рахуючи непрямих збитків.
Ще гірше доводиться самим інвесторам. Вони – приватні підприємці і широко залучають банківські кредити, які, звичайно, потрібно повертати вчасно. Наприклад, «Приста Ойл» одержала 4,1 млн. доларів довгострокової позички від свого засновника «Prista Oil LLC» до 2010 року під 6 % річних. Підставою був бізнес-план, складений з врахуванням пільгового оподатковування у ВЕЗ. Звичайно, до невиконання своїх зобов'язань перед кредитором поки що не дійшло, але реалізація другого етапу проекту, пов'язаного з виробництвом моторних і трансформаторних олій, поки що призупинено.
Загалом, всі у прикрому чеканні. Якщо нічого не вдасться змінити, то першим вимушеним заходом з боку виробничників стане подорожчання продукції, яка випускається у ВЕЗ, що приблизно почнеться з другої половини поточного року.
