Про те, що районні бюджети потрібно формувати, виходячи зі специфіки і можливостей місцевої економіки, подумалося в бесіді з начальником фінансового управління Любашівської райдержадміністрації Надією Житнюк.
На жаль, зараз практикується формульна методика, яка ігнорує саме ці визначальні моменти.
Так, бюджет Любашівського району на 2004 рік складав 2,52 млн гривень. Район же виконав його на 3,83 млн. Тобто за рахунок самостійно забезпечених надходжень він зріс на 152%. Але, як не дивно, при існуючих умовах розрахунку, це досягнення обернулося перешкодою для найближчого фінансового майбутнього району. Причому випадок цей – типовий.
Нова величина була врахована при складанні бази (до неї входять бюджети за три попередні роки), на основі якої складався бюджет 2005 року. Ось і вийшло, що Мінфін установив суму бюджету на 2006 рік, що дорівнює 4,056 млн гривень. Тобто він тепер повинен стати на півтора мільйони більший, ніж фактичний бюджет базового 2004 року. Але ніхто, зокрема і автор формули, не говорить, з якої «панчохи» узяти цей приріст.
Найбільшим платником податків, які поповнюють місцевий бюджет у Любашівці, є ЗАТ «Заплазький цукровий завод». Акціонувався він нещодавно: у третьому кварталі 2004 року. До цього усередині даного підприємства було створено та існувало 20 приватних дрібних підрозділів, котрі, однак, мали статуси юридичних осіб. Вони працювали за принципом єдиного податку і за 3 роки свого існування внесли до бюджету свою податкову частку загалом близьку до 1,1 млн гривень.
Але услід за цим (тобто з 4 кварталу 2004 року) вони зі своєї ініціативи відмовляються бути платниками єдиного податку і переходять на засади загального оподатковування. Причина цієї зміни вбачається в тому, що ці підрозділи не були забезпечені сировиною, від чого ставали нерентабельними. Так, якщо в 2002 році вони переробили 117 тис. тонн імпортного сирцю, то торік – у 3,5 раза менше.
Крім цього, відчутними наповнювачами бюджету є також тутешній елеватор, Заплазьке хлібоприймальне підприємство, фермерські господарства, з яких береться і земельний податок, і фіксований сільськогосподарський, і з фізичних осіб - прибутковий. Завод же ще на початку 2005 року не подав заявку, за якою конкретною системою оподатковування він хотів би працювати, тому автоматично перейшов на загальну систему. Тобто, надходження від нього тепер повинні стати меншими.
Любашівські фінансисти знайшли в цьому досить підстав, щоб направляти листи до Головного фінуправління облдержадміністрації з проханнями переглянути базу оподаткування, а також з економічними обґрунтуваннями на користь необхідності зменшити місцевий бюджет, оскільки виконання його у встановленому зараз вигляді – нереальне! У ці двері любашівці стукають з минулого року!
Нарешті відгук надійшов. Бюджет на 2006 рік... збільшено! За прогнозними даними – на 359 тисяч! Так випливає з огульних розрахунків за формулою. У ній попросту береться середньоарифметичний показник і 4 мільйони «розкидаються» на 12 місяців. Останні звертання до обласного управління і до народного депутата Василя Калінчука були 16 вересня. Реакції, зокрема, позитивної, жодної! До Департаменту місцевих бюджетів при Міністерстві можна писати скільки завгодно: там такі запити, схоже, навіть не читають. Які ще пороги оббивати?
Проте, Любашівка виконала бюджет за минулі 8 місяців року (на 1 вересня) на 93,7%. Однак поняття “соціальна програма” взагалі зникло з лексикону фінансистів. Уже всерйоз доводиться замислюватися про зарплатню для лікарів, викладачів шкіл. Не можна ж систематично забезпечувати підвищення зарплатні фахівцям за рахунок скорочення їхньої штатної кількості. Сподівана інформація про підвищення мінімального рівня зарплатні (приблизно до 400 гривень, а точно не відомо) сприймаються без ентузіазму. Тому що обсяги фонду не необмежені. А чим його наповнювати? Адже своїх коштів не вистачить, а з держбюджету вони можуть і не надійти. Прикладів тому – безліч. Поки що регулярно фінансуються тільки «захищені» статті: забезпечення медикаментами, харчуванням - установлені категорії особ, заробітна платня, щоб жити без боргів, і комунальні послуги.
Звідси проблемними для Любашівки залишаються ремонт Будинку культури, школи № 1, лікарні (своїх сил вистачило тільки на лагодження даху, але цього недостатньо). Обіцянки грошей з різних джерел на відновлення опалювальної системи є, але вони, як кажуть, не гріють.
Практика користування кредитами теж не завжди себе виправдує. Адже, їх потрібно повертати, так ще з відсотками! А це при відсутності промислового будівництва, зростання виробництва, при згортанні діяльності підприємств приватного бізнесу, які не витримують цінового і податкового пресу, важко розв’язуване завдання. Не настільки привабливі і безвідсоткові кредити, які можна взяти в казначействі. Вони вимагають повернення грошей буквально через тиждень, у крайньому разі, просто знімають їх з рахунків, не ризикуючи чекати три можливих за правилами місяці до їхнього погашення. І тут місцева економіка ніби сама себе карає.
