Людині найкраще вдається робити те, що їй до душі. Та, як не прикро, захоплення і робота часто перебуваються на різних полюсах, відстань між якими з роками стає нездоланною. А в мешканки Любашівки Олени Андріївни Шевченко – усе навпаки. Уже в зрілому віці у неї з’явилась можливість поєднати приємне з корисним.
З недавніх пір Олена Андріївна професійно займається квітами. Сталося це три роки тому, коли, оформивши всі документи на підприємницьку діяльність, вона відкрила свій павільйон “Квіти”.
У райцентрі це був перший (і досі єдиний) магазинчик, що взявся постачати такий нетрадиційний для сільської місцевості товар. У любашівців одразу ж відпала потреба їздити до Одеси перед особливо урочистими заходами. Ця маленька зелена оаза на перехресті біля нашого найпожвавленішого ринку “Привокзальний” внесла у життя містечка іскорку нових стосунків – ми стали частіше дарувати один одному квіти.
Розкішні букети із гордовитих гербер чи величних троянд тепер часто пропливають вуличками у руках іменинників або ювілярів, молодят чи заслужених професіоналів. І ми, звичайні перехожі, щиро радіємо за винуватців свята та подумки бажаємо їм щастя.
– Квіти – це моя слабкість з дитинства, – зізнається підприємниця. – Мої батьки були одеситами і займались вирощуванням квітів у теплицях. Відтоді я не байдужа до цієї тихої, беззахисної, але такої яскравої і барвистої краси. Та й хіба можна бути байдужим до неї? Гадаю, що такої жінки немає. Без квітів свято – не свято.
І вдома у Олени Андріївни – всюди квіти. У палісаднику вона саджає жоржини, гладіолуси, айстри. Палахкотять до пізньої осені кущі троянд. Справжня втіха для очей і серця. І як не зрозуміти господиню квіткового царства? Адже квітка уособлює ніжність, квітка лікує, робить людей добрішими. Нарешті, хто краще за неї може розповісти про наше кохання? Проте у зрізаної квітки вік недовгий. А довше радують любителів флори квіти в горщиках, або ж вазони. Ті, хто хоче мати постійне земне свято на вікні, теж знайдуть у цьому павільйоні рослинку до душі. До речі, останнім часом дуже популярним подарунком став саме вазон. Той, хто любить самостійно розводити вдома або в офісі кімнатні квіти, теж зможе придбати в Олени Андріївни все необхідне – вазони, підставки, грунт, добрива і таке інше.
Поки ми розмовляємо з господинею магазину, відвідувачів все прибуває.
– Напередодні свят чи якихось подій, як-от, наприклад, початок навчального року, чи День учителя, у нас цейтнот, – пояснює, вправно загортаючи у прозору нарядну плівку брунатні голівки величезних жоржин, моя співрозмовниця. – Кожен хоче одержати гарний букет. І я прагну, щоб будь-який покупець, навіть із найменшими фінансовими можливостями, виходив від мене з квітами.
А взагалі, як стверджує Олена Андріївна, попит на квіти в Любашівці зростає з року в рік. Як на мене, то це дуже красномовний і приємний факт. Отже, стаємо цивілізованішими.
– Мабуть, потрібно розширювати справу? – запитую у Олени Андріївни.
– Так, безперечно. Я уже міркувала над цим питанням. Але конкретно говорити ще рано.
О.А. Шевченко з тих людей, які обрали шлях підприємця. Хто відкрив свою невеличку справу, хто завжди ризикує, хто трудиться, незважаючи на норми робочого часу і втому. Та саме завдяки таким людям наше життя стає впорядкованішим і красивішим. Тож хай буде в ньому більше квітів!
