Він з першого дня став явищем. З усією своєю наполегливістю, по-доброму мужикуватим завзяттям і вмінням по-житейськи просто вирішувати проблеми. Особливо на фоні тих, хто до нього багато разів намагався, але явно не хотів нічого вирішувати. 8 лютого 2006 року виповнюється рік з того моменту, коли Василь Петрович Цушко став головою Одеської облдержадміністрації. І спокійно працює на своїй посаді, незважаючи на різні політичні потрясіння, що супроводжують в Україні будь-які вибори, численні прогнози місцевих «експертів» і не менш численні пророцтва політичних опонентів. Стійкість нинішнього володаря кабінету № 1 у будинку на проспекті Шевченка обумовлена зовсім не коаліційними угодами в таборі «жовтогарячих» переможців і не підтримкою з Києва. Просто Цушко зумів чітко показати, що можна встигнути зробити за рік. Особливо, якщо є бажання працювати.
ТИ ПАМ'ЯТАЄШ, ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ…
Зрозуміло, що з перших днів післяреволюційних змін в Україні було багато розмов, а хто ж одержить контроль над такою стратегічно важливою і від цього ще більш бажаною областю країни. На ділі все виявилося набагато простішим. Торги за посаду не відбулися в принципі, а в результаті розумного компромісу переможців губернатором Одеської області став представник фракції соціалістів у Верховній Раді Василь Цушко.
Політична еліта області, яка спочатку боялася приходу більш радикально налаштованої людини, поблажливо поставилася до нового призначення. Але й успішна діяльність нового губернатора також не входила в їхні плани. Щоб зрозуміти, як програмувався конфлікт, якому так і не судилося було стати реальністю, треба згадати, зя яким принципом формувалася регіональна еліта у часи президента Кучми. Принцип цей простий – особиста відданість, скріплена цементом розданих посад і дохідного бізнесу. Уся ця піраміда, що простояла не один рік, стала люто чинити опір будь-яким змінам у регіоні, адже вони фактично означали швидкий фінал загального ситного пирога. Тому, коли новий голова облдержадміністрації почав тільки входити у курс справи, проти нього було висунуто безліч різноманітних звинувачень. І що Цушко не в змозі оцінити те, що було зроблено за попередні роки, і те, що він, нібито, ламає досягнуте і не відповідає важливості моменту. Напевно, у потоці критики, більше схожій на лайку, було досить багато і роздратування за відсутність в образі Цушка такої собі номенклатурної рафінованості з розшаркуваннями і поклонами. Новий губернатор дратував своєю прямотою, вмінням відкинути непотрібні амбіції, тобто цілком підтримував політичний імідж партії соціалістів, яка не йде на компроміси із совістю.
Роздратування підсилилося ще більше, коли Василь Цушко зрозумів, як же формувалася система владної піраміди, яку з таким же успіхом можна було назвати пірамідою корупційною. Господарник, який на своєму досвіді відчув принадності перехідної економіки, дуже швидко вивчив усі хитросплетення, нав'язані обласному господарству і регіональному бюджету. І коли загальна картина стала зрозумілою, настав час конкретних рішень.
ПОРТРЕТ НА ТЛІ ПОДІЙ
Зазвичай Василь Цушко небагатослівний на початку розмови. Уважно слухає, збирає інформацію, виділяє головне. Потім, коли з'являється чітке розуміння проблеми, починає діяти. Причому, що особливо дратує опонентів, його рішення прості й ефективні. Тобто приносять результат. Причому не на словах, а в цілком чітких фінансово-бюджетних одиницях. Реальний результат – це завжди реальний результат, з відповідними позитивними змінами. Саме наявність справ, за які не соромно, вирізняють губернатора Цушка. А якщо є справи, то є й розмови навколо них. Не усі воліють бути. Є ще охочі здаватися...
Які тільки чутки не доводилося спростовувати Василю Петровичу. Перша, і найстійкіша – це про те, що от-от йому доведеться залишити свою посаду. І якщо спочатку, коли ще новий обласний керівник притирався, ці чутки могли мати під собою хоч якусь правдоподібну підставу, мовляв, не сподобається людині, піде до парламенту назад. Пізніше, місяців через 2-3, це скоріше стало систематичною перевіркою на міцність. Але міцна натура людини, яка знає з ранніх років ціну праці, породжувала зрозумілу чоловічу завзятість – «Не дочекаєтеся!». Потроху, коли в регіоні усе ставало на свої місця, вимальовувалася схема пріоритетів нової губернської команди, Василь Цушко навіть з цікавістю дізнавався про чергову свою «відставку» з посади губернатора. До речі, відповідно до народної прикмети, віртуальні відставки означають, що людина на своїй посаді працюватиме довго і успішно. А ще цілеспрямовано поширювалися чутки про те, що нібито одеський губернатор має власний великий бізнес і навіть фактично контролює усе виробництво вина в області. Усе це, як вважає Василь Петрович, скоріше відображає неспроможність тих, хто дуже шкодує, що в одеського губернатора немає власних бізнес-інтересів. А отже, його не можна змусити ухвалювати потрібні рішення, впливаючи на ці інтереси.
Незалежність політична і економічна завжди дозволяє обрати найбільш правильний шлях. Вміння зробити, а не шукати виправдання, погодьтеся, непогана риса для керівника. І якщо губернатор говорить про те, що він збирається щось зробити, то це означає, що він уже шукає шлях, як забезпечити ідею фінансуванням. Тому що без матеріального, і, насамперед, фінансового, забезпечення будь-яка ідея залишається марною мрією. А коли думка втілюється в чіткий план, а потім під цей план виділяються кошти, то це вже називається реальний підхід. І нехай потім кричать і намагаються розпускати чутки. У пам'яті людей, особливо тих, хто складає абсолютну більшість населення Одеської області, залишаться не абсурдні чутки, а виплачені вчасно зарплати, повноцінне харчування в дитячих будинках, збільшені доходи обласного бюджету, і це при уповільненні зростання виробництва, а отже, якісна реалізація соціальних програм. І нікому буде підтримувати псевдокритичні стріли на адресу обласної команди, якщо в регіоні ніхто не забирає бізнес у підприємців, а бюджетні кошти розподіляються не в кабінеті, а відкрито і чесно. Взагалі, відкритість і дотримання закону, на які орієнтований наш голова облдержадміністрації, самі по собі означають закінчення епідемії чуток і недомовок, на які орієнтувалася владна номенклатура за старих часів. Навіщо ворожити і вигадувати, якщо існує чітка процедура ухвалення рішень, яка цілком відповідає чинному законодавству? Навіщо будувати витончені фінансові схеми щодо розмивання і розкрадання державних коштів, якщо губернатор усе одно відітне непотрібних посередників і несумлінних постачальників? І так в усіх напрямах. Кабінетні технології відійшли в минуле, бо вони працювали лише на відтворення самих себе. Народ, незважаючи на свої політичні уподобання, дуже чітко, на рівні свого сімейного бюджету, навчився оцінювати досягнення влади. І тому політичні спекуляції вже самі по собі неефективні.
Василь Цушко за рік пройшов шлях від професійного політика до зрілого керівника-господарника. І сьогодні йому не соромно за ситуацію в регіоні. Найголовніше, змінилася моральна атмосфера в регіоні, і придворні лестощі й інтереси вузького кола осіб відомих уже не правлять бал. Отже, шушукання і домисли усе менше впливають на думки людей. Сам Василь Цушко про прожитий рік говорить: «Мені боятися нема чого! Закони не порушував, бюджетні гроші на свою користь не ділив. А розмови про мене, – так це переважно визнання тієї роботи, яку ми зробили. Отже, справді в нашій області щось змінюється, і порядок, який ми прагнемо навести, починає діяти. Я не рвався на цю посаду, але якщо вже дав згоду, то працюю і готовий працювати так, щоб не соромно було і перед жителями краю, і перед тією політичною силою, яка несе за мене відповідальність перед виборцями. А оцінку моїй роботі у березні дадуть жителі області. Для них працюю, їхньою думкою дорожу».
