З головою Савранської райдержадміністрації Миколою Базеєм ми вже мали розмову про нагальні проблеми та шляхи їх вирішення в перші тижні його роботи на цій посаді. Минув час. І ось я знову розмовляю з Миколою Миколайовичем про насущні справи повсякдення.

– Чи вдалося вже щось зробити із наміченого?

– Звичайно. Підготували заклади соціальної сфери до роботи взимку. Саме цьому питанню райдержадміністрація та районна рада приділили основну увагу. Крім поточних ремонтів, що провадились у всіх школах району, потрібно було зробити капітальні у Полянецькій, Гетьманівській, Бакшанській, Неділківській, Вільшанській та Концебівській загальноосвітніх школах, де були аварійні ситуації. Довелося ремонтувати дахи, замінювати котли, димоходи, налагоджувати водопостачання. Коштів було обмаль, їх доводилось вишукувати з різних джерел. І ми з цим упоралися. На сьогоднішній день, навіть при дуже низьких температурах, в усіх школах нормальна ситуація.

– Значних коштів і зусиль потребувала й центральна районна лікарня.

– Так, тільки 75 тисяч гривень, що надійшли з державного бюджету, було використано на ремонт тепломережі. Замінили понад сто погонних метрів теплотраси. Частину її утеплено, оскільки були ділянки, що раніше “утеплювалися” соломою, тобто з порушенням всіх існуючих норм. Хоча потрібного ефекту такі заходи не давали. Значна частина тепла просто виходила в грунт. Одночасно з місцевого бюджету було витрачено 22,5 тисячі гривень на капітальний ремонт котельні. Реконструйовано також системи водовідведення за рахунок коштів обласного фонду охорони довкілля. Перш за все ліквідовано вигрібну яму, яку з вини проектантів недавно викопали під процедурним відділенням. Побудували нові стічні резервуари, а ще підводиться вода у поліклінічне відділення.

Завершується вирішення ще одного дуже важливого питання – придбання житла для медпрацівників. Хоча у місцевому бюджеті коштів на це не було, вихід знайшли. На даний період продано будинок, в якому мешкав попередній голова РДА. Тепер за ці кошти плануємо придбати дві квартири для медиків району. І зробимо це найближчим часом.

– Хоча район багатий на поклади піску, минулого літа було проблематично придбати цей будівельний матеріал.

– Це справді так. Справа в тім, що раніше пісок брали хто і де хотів. А влітку цю “самодіяльність” було припинено. З метою усунення порушень земельного законодавства, а саме у використанні місцевих будівельних матеріалів, відкриємо два піщані кар’єри. Одним займається філія “Савранського райавтодору”, іншим – ВАТ “Райагропостач”.

– При першій нашій розмові Ви покладали великі надії на залучення інвестицій. Що вже зроблено у цьому напрямі?

– Вже прийшов інвестор на ЗАТ “Савранське АТП-15114”. У поточному році плануємо розширити мережу приміських та міжміських маршрутів. З допомогою інвестора завершуємо спорудження нового хлібозаводу, в експлуатацію здамо в другому кварталі нинішнього року. Завод випускатиме хлібобулочні та кондитерські вироби високої якості, що дасть змогу конкурувати з виробниками, які постачають аналогічну продукцію в наш район.

– Що дало залучення інвесторам на ВАТ “Райагропостач”?

– По-перше, підприємство уникло банкрутства, на грані якого воно вже було. По-друге, людям виплатили заробітну плату. По-третє, відновлено роботу автотракторного парку.

До речі, досвід роботи з інвесторами у нас вже є на ВАТ “Савранський маслозавод”, де саме завдяки зовнішнім капіталовкладенням збережено колектив, зроблено реконструкцію цехів, налагоджено виробництво сиру “Чедер південний”.

– Чимало чуток довкола колишньої ГЕС. Чи справді можна відновити її роботу?

– Так, є реальні можливості впродовж кількох років відновити роботу Савранської ГЕС. Це дало б можливість на третину забезпечити район дешевою електроенергією. Нині через арбітражний суд вирішується питання її власників. Звичайно, не знімаємо з порядку денного і газифікацію.

– Наскільки реальні плани щодо будівництва ринку біля Дубинового, поряд з роз’їздом автомагістралі Одеса – Київ?

– Оскільки наш район в результаті введення в експлуатацію автобану одержав дуже зручну і привабливу транспортну розв’язку, гріх було б цим не скористатися. Справді тут планується найближчими роками будівництво й відкриття кількох сучасних торговельно-сервісних комплексів. З метою поповнення місцевого бюджету провадиться конкретна робота щодо продажу земель несільськогосподарського призначення на конкурсній основі.

– Коли на посаду голови РДА заступає нова людина, їй доводиться знайомитись із районом, його проблемами, його мешканцями. Вам, як місцевому, в цьому плані, напевне, було легше? До того ж, як начальник економічного відділу Ви були добре обізнані з усіма нагальними питаннями. Чи були такі, план вирішення яких вже мали, та не могли його реалізувати через недостатність повноважень? І чи взялись за їхнє вирішення вже на цій посаді?

– Звичайно, і на попередній посаді я багато вносив пропозицій щодо залучення інвестицій, повернення ГЕС, Вільшанського гранітного кар’єру, відкриття піщаних кар’єрів та й багато інших. Частину з них вже реалізовано. Решта – в стадії вирішення.

– А чи не визріли в процесі роботи нові проблеми? І які на сьогоднішній день для району проблеми є найскладнішими чи найсуттєвішими?

– Найперша проблема полягає в тому, що наш район найвіддаленіший від обласного центру, що у нас немає залізниці і природного газу. Якщо і тонна ячменю в порту коштує 700 гривень, то у нас на 100 – 150 гривень менше. А всі товаровиробники податки платять однакові. Та ще й вартість ПММ, насіння, добрив, засобів захисту рослин для наших аграріїв обходяться дорожче. Я вважаю, що це має бути враховано в державному бюджеті або в податковій системі. Не можна до всіх підходити однаково. Мають враховуватися територіальні нюанси, так би мовити, зони.

– Чи спілкуєтеся зі своїми колегами?

– Обов’язково. Крім того, що нас збирають на наради, семінари, я ще підтримую тісний зв’язок з головами Любашівської, Балтської та Болградської РДА. Без цього не можна. Таке спілкування сприяє вирішенню багатьох важливих питань.

– Дякую. І бажаю подальшої плідної праці.