Літо вступило у свої права, позаду – останній шкільний дзвінок, який традиційно ознаменував собою початок бажаної пори канікул. Звичайно, батьки хочуть, щоб їхні діти, крім відпочинку від напруженого навчання, мали можливість зміцнити здоров'я, поліпшити імунітет та фізичні дані. Готові до приймання дітей оздоровчі бази відпочинку, у пришкільних таборах заплановано екскурсії, турпоходи, заняття спортом, а хтось із батьків підгадав відпустку в літні місяці й відвозить своїх чад на дачі, до бабусь на домашнє молоко, овочі й фрукти, а то й вирушають усією сім’єю в подорож.
Чудова пора літніх канікул, однак, для дитячих лікарів вона, як правило, особливо напружена. Причина – зростання дитячого травматизму саме у цей період.
– На жаль, організований відпочинок під спостереженням педагогів, вихователів вдається влаштувати далеко не для всіх дітей. Як і в попередні роки, багато учнів опиняються на вулицях, пляжах, у парках без догляду дорослих, – говорить Євген Кияшко, завідувач хірургічного кабінету поліклініки обласної дитячої клінічної лікарні. – І більше, ніж у будь-який інший сезон, лікарям доводиться зіштовхуватися із найрізноманітнішими видами дитячого травматизму саме в літні місяці. Це підтверджує статистика: з кожної тисячі неповнолітніх у 2004 році одержали травми в цей пе¬ріод 45 дітей, а у 2005 – вже 49.
Багато потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. Неуважні, не знаючи правил вуличного руху або, найчастіше, нехтуючи ними, залишені без догляду дорослих діти нерідко стають причиною аварій як на міських вулицях, так і на сільських дорогах, одержують тяжкі травми, часом не сумісні із життям. Інтерес до гри й цікавість заводить багатьох підлітків на будівництва, висотні об'єкти, території різних підприємств, що погано охороняються. А там, у запалі азарту й бажання похвалитися перед однолітками своїм вмінням переборювати небезпечні «смуги перешкод» (скажімо, будівельні риштовання), підлітки втрачають самоконтроль і серйозно травмуються.
Не можуть не тривожити повідомлення про трагічні випадки, що почастішали, коли діти, граючись у небезпечних зсувних зонах, потрапляють під товщу піску, що осипався, або ґрунту. Як правило, це результат недогляду дорослих.
Те ж можна сказати й про витівки на воді. Вони небезпечні не тільки для тих, хто не вміє плавати. У штормову погоду або на кам'янистому пляжі з необстеженим дном може одержати тяжку травму й досвідчений плавець.
На запитання – як уникнути травматизму? – складно дати однозначну відповідь: адже в цієї проблеми багато складових факторів. Так, посилена увага потрібна від професіоналів, серед них і від вихователів, рятувальників, кожного на своєму місці. Але й будь-який дорослий, що перебуває поруч із дітьми на вулиці, на пляжі й т.п., не має залишатися байдужим споглядальником дитячих вчинків, поводження, що може призвести до трагічних наслідків.
Не так вже складно, погодьтеся, доброю порадою, а якщо треба – і суворим окриком, запобігти небезпечному бешкетуванню й тим самим уберегти дитину від травми, а то й від гіршого. Виявивши увагу й співчуття, ви можете врятувати чиєсь життя.
Якщо ж опинилися поруч із потерпілою дитиною, постарайтеся надати їй першу допомогу й обов'язково викличте «швидку допомогу» або направте до лікаря. Тільки медик може оцінити серйозність травм і обрати правильне лікування. І ще треба пам'ятати: у таких випадках дорога кожна хвилина.
В обласній дитячій клінічній лікарні, що розташована на Слобідці (вул. Академіка Вороб¬йова, 3) накопичено багаторічний цінний досвід надання медичної допомоги при найважчих травмах, що загрожують життю дітей.
Лікарі першої й вищої категорій, кваліфікований середній медичний персонал, новітнє діагностичне та лікувальне устаткування – запорука успіху в складній справі порятунку дитячих життів. З 18 тисяч дітей, травмованих в області у 2005 році, близько двох тисяч із ушкодженнями різного ступеня важкості одержали квалі¬фіковану спеціалізовану допомогу в ОДКЛ.
Під час літніх канікул персонал лікарні та виїзних бригад фахівців, які надають екстрену допомогу дітям у районах області, перебувають постійно в стані підвищеної готовності.
Але, ще раз повторю, дуже багато чого залежить від швидкості реакції присутніх поруч із дітьми дорослих. Не залишайтеся байдужими до небезпечних ігор дітей, не проходьте повз їхні витівки, які можуть закінчитися травмами. Адже вірно говорять: чужих дітей не буває.
