НАС ТАМ ЧЕКАЮТЬ
Двадцять сьомого березня було чудове свято – Міжнародний день театру. Чому воно чудове, зрозуміло, адже театр – це справжнє диво. А ще воно не тільки не обмежується одним днем, але і ніколи не закінчується: театр – це свято, яке завжди з нами. Ходіть до театру, любіть театр і підтримуйте його своєю любов’ю!
УЛЮБЛЕНІ ПИСЬМЕННИКИ
ЖИЛИ В ОДЕСІ ДВОЄ ДРУЗІВ...
Без творів Корнія Івановича Чуковського важко уявити дитинство багатьох і багатьох поколінь. Їх читали вже ваші прабабусі і прадідусі, коли були зовсім маленькими. «Муха-Цокотуха», «Крадене сонце», «Федорине горе», «Мийдодір», «Крокодил» – далі список продовжите самі. Першого квітня – 125 років з дня народження Корнія Чуковського! Народився він у Петербурзі, а дитинство і юність провів в Одесі. Майбутнього поета-казкаря, якого звали тоді Коля Корнійчуков, і його старшу сестру Марусю виховувала мама. «Жили ми в бідності... Гімназія, у якій я навчався разом з Борисом Житковим, не дала мені серйозних знань. Мені не довелося закінчити її. Але я читав дуже багато, вивчив самотужки англійську і французьку мови».
Згадуваний Чуковським Борис Житков – майбутній дитячий письменник, його ровесник, – а отже, теж ювіляр цього року! Про нього, про їхню дитячу дружбу з вдячністю згадував Корній Іванович. «З Борисом Житковим я познайомився у дитинстві... Ми були однолітки, навчалися в одному класі однієї і тієї ж одеської другої прогімназії... Він навчав мене всьому: гальванопластики, французької мови, зав’язувати морські вузли, розпізнавати комах і птахів, передбачати погоду, плавати, ловити тарантулів... Під його найближчим керівництвом я прочитав дві книжки Тимірязєва і книжку Фламмаріона про влаштування Всесвіту. …Ранньої весни він почав навчати мене веслуванню не в порту, а на Ланжероні, біля пустельного берега... Нам траплялося бувати у морі по сім, по вісім годин, часом і більше; ми приставали до Великого Фонтану, розводили на гальці багаття, варили у бляшанці юшку... <...>На той час я почав бувати у нього вдома і познайомився з усією його родиною». Перш ніж стати письменником, Борис Житков був моряком, вчителем, рибалкою, інженером. Він писав казки, оповідання, невигадані історії – про тварин, про подорожі.
ЧИТАЛЬНА ЗАЛА
ДИТЯЧІ ЗАПИТАННЯ
Протягом багатьох років Корній Іванович Чуковський створював чудову книжку «Від двох до п’яти». Інакше її можна було б назвати – «Говорять діти»...
*А куди летить дим? *А ведмеді носять брошки? *А хто гойдає дерева? *А можна дістати таку велику газету, щоб загорнути живого верблюда? *Хто такий гігант? А гігант може вміститися у нашій кімнаті? А якщо стане на карачки? А може один гігант побити всіх фашистів? *Навіщо сніг на даху? Адже на даху не катаються ні на лижах, ні на санках. *Ну, добре, у зоопарку звірі потрібні. А навіщо в лісі звірі? Тільки зайва витрата людей і зайвий переляк.
БОРИС ЖИТКОВ
УРИВОК З КАЗКИ «ДІВЧИНКА КАТЯ»
Цій дівчинці дуже хотілося полетіти… Одного разу вона придумала, як це зробити, а допомогти їй повинні білі птахи. Для цього потрібно…
Взяти килимок, що висить над ліжком, і до цього килимка пришити по краях товстою ниткою цукерки, насіннячко, кісточки, бусинки – і білі пташки схоплять, замахають білими крильцями, смикнуть дзьобиками за килим. А на килимі лежить Катя. Лежить як у колисці, і пташки її люблять. І всіх пташок триста, всі кричать, всі наввипередки хапаються, несуть, як пушинку. Вище дахів, над усім містом! А Катя розляглася на килимку, і вітер їй волоссячко ворушить. Хмара назустріч. У м’яку хмару влетіли пташки. Обвіяло хмару й у саме синє небо – все навкруги синє, і все далі, далі. А там далеко, – а там далеко залишилася мама, плаче з радості: «Катрусю нашу пташки як люблять – із собою взяли. Теж як пташку». А потім за море. Внизу ходить море і сині хвилі. А пташки нічого не бояться. І раптом стало тепло-тепло. Прилетіли в теплі країни.
Я МОЖУ!
МЕДАЛІ З БЕРЛІНА
Школа-студія класичного танцю, якою керує заслужена артистка України Світлана Олександрівна Антипова, добре відома аматорам балету завдяки чудовим виставам із зовсім не дитячого репертуару. Так, на минулих зимових канікулах у виконанні вихованців С. Антипової на сцені театру музичної комедії йшов балет «Лускунчик»! А в лютому школа-студія брала участь у міжнародному конкурсі хореографічного мистецтва «Танц-Олімп», що відбувся в Берліні. І ось результати: Настя Яроцька (15 років) виборола золоту медаль, Юля Борисова (14) і Настя Палатникова (13) – бронзові медалі. А вся школа у «командному» змаганні посіла третє місце!
СУБОТНІ УРОКИ
АСТРОНОМІЯ
ОДНОГО РАЗУ БУВ ВИБУХ
Навіть не найдопитливіші діти рано чи пізно запитують, як з’явилася Сонячна система, зірки... Важко сказати напевно, але ось як виник Всесвіт відповідно до теорії Великого Вибуху, яку висунув астроном Е. Хаббл.
…Все почалося нескінченно давно – 15 – 20 мільярдів років тому. Саме тоді стався Великий Вибух. Речовина, що утворилася в результаті вибуху, почала розширюватися, утворюючи галактики, зірки, планети... Так зародилася і Сонячна система з третьою від Сонця планетою, багато пізніше названою Земля. Едвін Хаббл звернув увагу, що Всесвіт рівномірно розширюється, і об’єкти, розташовані на великих відстанях, віддаляються з більшою швидкістю. За спостереженнями вчених, віддалення галактик одна від одної триває постійно і триватиме ще мільярди і мільярди років. А якщо галактики знову зійдуться, речовина у Всесвіті вибухне ще раз (Великий Вибух-2!).
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ЯВНО НЕЗДІЙСНЕННЕ
Спробуйте уявити собі, що було до Великого Вибуху...
ПОРІВНЯЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
ПЕРлинки мудрості
Прислів’я і приказки називають перлинами народної мудрості. У кожного народу своя мудрість, але при ближчому розгляді виявляється, що в італійських і російських, китайських і вірменських, українських і узбецьких... прислів’ях і приказках говориться про одне й те саме. Спробуйте, переклавши англійські прислів’я, знайти їхні російські або українські аналоги. Приклад. Out of sight, out of mind – геть з виду, геть з пам’яті, або «з очей геть – із серця геть». 1. To kill two birds with one stone. 2. Talk of the devil and he will appear. 3. To take a mountain out of a molehill.
