Діти України в «Глобусі» нудьгувати немає коли

Кожний з нас по-своєму пам'ятає шкільне дитинство. А особливо той час, коли доводилося відпочивати зі своїми ровесниками на березі моря. Оздоровчий табір «Глобус», розташований на березі Чорного моря в с. Приморському Кілійського району, сьогодні надає таку можливість дітворі Ізмаїльського району. Протягом нинішнього літа за чотири зміни тут побувають близько 800 хлопчиків і дівчаток. У першому ж заїзді в «Глобусі» оздоровили 193 дитини, у тому числі пільговиків. З другого липня компанію сільським дітям склали 60 вихованців Ізмаїльського інтернату, які житимуть тут до кінця сезону.

Як розповіла начальник табору Катерина Василівна Костева, з районного бюджету було виділено понад 460 тис. грн на поточний ремонт корпусів і службових приміщень. Були завезені нові ліжка, закуплено ортопедичні матраци, постільна білизна, посуд... У першому корпусі і їдальні замінили старі вікна на пластикові. Одним словом, дорослі постаралися зробити максимум можливого для того, щоб діти могли добре відпочити.

Годують дітей п'ять разів на день ситно і різноманітно, вкладаючись у 17 грн. На запитання «Що вам найбільше подобається?», не змовляючись, діти відповідають: «П'яте харчування!». Вожаті третього загону Уляна Ярошенко та Ольга Чумаченко пояснили, що п'яте харчування припадає на «післядискотечний час». Тому що порядки тут демократичні, навіть найменші ходять на танці і встигають зголодніти. От їм, як вдома, і пропонують легку «нічну» вечерю – печиво, банани, морозиво, солодку воду або булочку...

Авторові цих рядків довелось побувати у таборі в передостанній день другої зміни. День, що почався, як завжди, з підйому, прибирання корпусів, лінійки, на якій намічається план заходів на день, звучать останні табірні новини, висловлюються зауваження і вручаються призи, завойовані напередодні в різноманітних конкурсах, змаганнях.

Сніданок, а потім – море: купання-засмага, гра на березі.

– Я тут не вперше працюю, – розповідає учитель фізкультури Кам’янського НВК, у таборі – головний фізрук Дмитро Данилович Каїш, – і мені довелось спостерігати, як діти в першій, а потім у другій зміні встигають за два тижні зміни подружитися. І ця дружба залишається не тільки приємним літнім спогадом, діти і після намагаються спілкуватися. А наше завдання – допомогти створити загоновий колектив, по-своєму розкрити таланти кожної дитини. Гадаю, нам це вдається.

Ще б пак! Адже Дмитро Данилович і плавати навчає, і головний організатор змагань з міні-футболу, волейболу, бадмінтону, шашок. А чого варта естафета на пляжі «Хлопчики проти дівчаток» – спробуй-но пробігти швидше за суперників по піску. Азарту, захоплення, як кажуть, вище даху!

Кажуть, справа робиться, коли вона подобається. Вожата Ольга Чумаченко, викладачка Болградської школи-ліцею, (у «Глобусі» уже третій сезон), сказала коротко і зрозуміло:

– Щастя, що потрапила сюди!

Такий же настрій у Вікторії Баранової, вчительки Ларжанської ЗОШ, вона також тут уже втретє. І не шкодує.

– Діти – молодці, можна сказати, сузір'я талантів, бойові, завзяті. І ми намагаємося для них бути насамперед справжніми друзями, – говорить вона.

У кожного з трьох загонів є своє ім'я. Найстарші – «Червоні вітрила». Другий загін – «Непосиди», третій – «Апельсини». Придумано девізи, загонові пісні, речовки. «Кто шагает дружно в ряд? Апельсиновый отряд. Больше солнца, больше смеха, в развлечениях – успеха. Если вместе будем мы – грусть и скука не страшны».

Третій загін надзвичайно гордий тим, що в ньому відпочиває відомий у районі самодіяльний артист, читець гуморесок, шестикласник Вова Осика із села Сап'яни.

– Взагалі ж у нас чотири гумористи, – говорять його товариші, – але Вова – головний.

Свої «Зірочки» – у спорті, піснях, танцях, є й у інших загонах. Довелось спостерігати, як старанно готувалися до заключного концерту Оля Порошенко та Оля Мальченко із загону «Червоні вітрила», які відпрацьовували елементи латиноамериканського танцю, як дівчатка з «Непосид» розучували пісні. І вожаті, які складають свою сценічну команду, готувалися приміряти на себе образи казкових розбійників...

– Вважаю, що моє перебування тут стане найкращою практикою, – говорить вихователька – «новачок» Уляна Ярошенко, (вона в оздоровчому таборі перший сезон, і проходить педагогічну практику після третього курсу педфаку Ізмаїльського державного гуманітарного університету). На педагогічному факультеті навчаються і вожаті другого загону Оксана Кичук, Лілія Бабіна, Тетяна Скрипниченко.

– Тут чудово, – говорять вони, ми всі – як одна велика, дружна сім’я, і, звичайно ж, шкода буде розлучатися...

– Ну, а як ви, не сумуватимете? – запитали ми в дітей.

– Ні-і, – відповів шестикласник з Першотравневого Іванко Іваниш. – Ми «мобілками» обмінялися!

Выпуск: 

Схожі статті