Якими б не були популярними сучасні електронні види зв’язку (електронна пошта, факс), письмова кореспонденція на ринку поштових послуг посідає свою чималу нішу. Можливо це когось здивує, але в Одесі лідерство належить саме діловому листуванню поштою. Як свідчить аналіз, листи, підтверджені “мокрою печаткою”, транспортуються, як правило, старим звичним способом.
Разом з тим поштова служба розвивається, дотримуючись вимог часу. Вона стає сучаснішою, мобільнішою, бореться з конкуренцією і, як завжди, піклується про клієнтів – як про громадян, так і про юридичних осіб. А останніх у нашому місті стає все більше. За даними управління економіки, інвестиційної політики і зовнішньоекономічної діяльності Одеської міськради, у нашому місті зареєстровано понад 114 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності. Тільки у минулому році їх кількість збільшилася ще на 13,2 тисячі.
Зростає ділова активність – і пошті слід радіти, адже за логікою і попит на її послуги повинен зростати. В принципі так і є. І спектр послуг для підприємницьких структур розширюється, і обсяги їхні зростають, і Одеська дирекція «Укрпошти» має з цього очевидні вигоди: зростання доходів, створення нових робочих місць, посилення соціальної захищеності працівників пошти тощо. Якби не одне «але». Часто у пошти не складаються коректні стосунки з низкою ділових структур. У чому суть проблеми?
Як відомо, стосунки підприємств «Укрпошти» з юридичними особами регламентуються «Правилами надання послуг поштового зв'язку», затвердженими постановою № 1155 Кабміну України від 17.08.02 р. Документ регламентує порядок доставляння письмового повідомлення. Коротко нагадаємо його суть. Для того, щоб організації, підприємства, незалежно від їхньої форми власності, вчасно одержували пошту і не втрачали свою ділову кореспонденцію, їм слід укласти договір, до речі, безкоштовний, подати доручення, визначити особу, яка відповідає за приймання пошти.
Цілком правильний і розумний документ. Уявіть бізнес-центр, такий собі сучасний багатоповерховий будинок, де розташовуються сотні підприємницьких структур. Багато їх договір на поштове обслуговування не вкладають. До того ж на пальцях можна перелічити багатоповерхові бізнес-центри, де створено нормальні умови для роботи листонош. Часто охорона просто не пускає їх на поріг. Абонентських ящиків, де можна залишати кореспонденцію, як правило, теж немає. Найчастіше листоношам доводиться ділову кореспонденцію залишати на вахті.
Немає ніякої впевненості, що листи потраплять, скажімо, до адресата, а не до його конкурента, а вже який головний біль листи із судів, податкових інспекцій, Антимонопольного комітету та інших фіскальних структур. Директор заявляє: «Не одержував. Не читав...» Секретарка пояснює: «Не пам'ятаю. Не зареєстровано. Я за це не відповідаю». Крайній хто? Листоноша. На щастя, судових розглядів з цього приводу не було, а ось уникнути численних непорозумінь не вдалося. А чи можете ви собі уявити робочий день листоноші, якби він у кожній директорській приймальні висиджував годинами, щоб особисто вручити керівникові листа?
Є ще один аспект цієї проблеми. Пересічний громадянин, так звана фізична особа, звертаючись у фірму, не знає вклала та з «Укрпоштою» договір чи ні. Людина оплачує послуги зв'язку, і вона має право сподіватися на те, щоб її лист дійшов до адресата. Звичайно, пошта зобов'язана цю кореспонденцію доставити, з іншого боку як це зробити, не порушуючи вищезазначеного нормативного акта? Хто несе відповідальність за недоставлений лист? Риторичне запитання...
– Зі свого боку ми робимо спроби, щоб змінити ситуацію, – коментує вищесказане начальник відділу технології Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Наталя Хома. – Постійно даємо оголошення в різні ЗМІ, звертаємося безпосередньо в організації і фірми, роз'яснюючи правила надання послуг поштового зв'язку, розвішуємо оголошення на дільницях зв'язку, листоноші проводять роз'яснення та інше. На жаль, результативність цієї роботи мала, оскільки організації і фірми ростуть, як гриби після дощу.
Як же розв’язати цю проблему? Як вважають поштовики, треба визначити міру відповідальності не тільки пошти, а й одержувача – і перед поштою, і перед відправником. При створенні фірми або організації одержувачів повинні зобов’язати укладати договір на поштове обслуговування. Мабуть, потрібно видання ще одного регулятивного акта, який би відрегулював цю проблему.
