В Ананьївському районі 10 дільничних інспекторів міліції. Найзначніша для більшості з них проблема – дорога з роботи і на роботу. Тільки четверо дільничних живуть на своїх адміністративних дільницях. Для решти щоденне завдання – знайти транспорт, щоб дістатися до робочого місця.
– У 2004 році в міліції був великий відтік старих досвідчених співробітників, – розповідає начальник Ананьївського райвідділу міліції Євген Орловський.– На пенсію пішло 17 чоловік, причому найбільше – зі служби дільничних. Половина сьогоднішніх ананьївських дільничних працює трохи більше року. У серпні торік вони прийшли на роботу після закінчення Одеського навчального центру.
Один з критеріїв добору у дільничні в районі (а на цю посаду потрапити тут нелегко) – вміння спілкуватися з людьми, вислуховувати їх і давати розумні поради, як розв’язати ті або інші складні життєві проблеми.
Ананьївський район – бідний або як кажуть в офіційних паперах – дотаційний. Господарства розорилися, молодь виїздить на заробітки до Одеси, Києва, Москви, Санкт-Петербурга. Частина досить успішно реалізує себе у фермерстві, шукає і знаходить роботу, займаючи робочі місця, створювані за активної участі місцевої влади. Коротко кажучи, крутяться.
Але є і зовсім інші персонажі. Раніше судимі, які зловживають спиртними напоями, сімейні скандалісти, алкоголіки, що крадуть у сусідів – все це предмет пильної уваги місцевих дільничних. Притому дільничні тут з такою освітою, що і не в кожному Одеському райвідділі зустрінеш.
Іван Гаца, лейтенант міліції, заступник начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ананьївського РВ УМВС України в Одеській області – випускник Одеського аграрного університету за фахом «облік і аудит». Приїхав додому, обдивився і обрав найперспективнішу роботу – в міліції. Іван – людина практична, як будь-який професійний економіст, і пояснює причини свого вибору чесно: людину у формі завжди дуже поважають. Зарплата стабільна, пенсія хороша.
Лейтенант Гаца потрапив на велику і досить серйозну дільницю – обслуговує територію, закріплену за Коховською сільрадою, де живе 1427 чоловік. Всіх їх дільничний пам'ятає на ім’я та по батькові. З підопічних молодого дільничного 150 – люди похилого віку. У районі взагалі дуже великий відсоток громадян похилого віку. Часто вони живуть самотою на краю села і дільничному потрібно зайти до них як мінімум раз на день. Адже скривдити беззахисного старого або бабусю, потягти щось з двору місцевому п’яничці нічого не варто.
Крадуть домашнє начиння, птицю. Нещодавно у літньої людини вкрали коня, зірвавши замок із сарайчика. На щастя, потерпілий не почав розшук самостійно, втрачаючи час, а одразу ж зателефонував до чергової частини. Було виявлено чіткі сліди, відбитки, виявлено підозрюваних. Зараз провадяться заходи щодо їхнього затримання.
Дільницю, що обслуговується, за день дільничний Гаца обходить не один раз. Та плюс триразовий прийом: вівторок, четвер, субота у сільраді. Решта часу – робота на дільниці, спілкування з пенсіонерами, проведення профілактичної роботи.
Одна з найбільших проблем для міліції – сімейні дебошири.
– Це своєрідне замкнуте коло, – говорить Іван Гаца. – Немає роботи, починається пияцтво. Потім – скандали і бійки і, відповідно, ситуацію розрулює дільничний.
За цей рік Іван відправив на примусове лікування від пияцтва 9 чоловік. У їхніх родинах стало спокійніше. Тільки питання, чи надовго?
На роботу лейтенанту міліції діставатися пішки далеченько. Тому тривалий час він їздив на велосипеді. Зараз стало легше: на його адміністративну дільницю почали тричі на день ходити автобуси.
Батьки сином пишаються, хоча те, що робота в міліції – не цукор, зрозуміли досить швидко. Іван, на моє прохання, довго згадував, чи був у нього хоч один вихідний день з початку роботи у міліції. Згадати не зміг...
З його однокласників на батьківщині практично ніхто не залишився, всі виїхали на заробітки. Лейтенант міліції Гаца ж вважає за краще жити на батьківщині, і роботу в міліції він обрав на все життя. Притому у розшук та інші підрозділи, які вважаються престижнішими, переходити не збирається.
– Мені подобається постійно працювати з людьми і допомагати їм, – розповідає він. – На жаль, не завжди можемо надати допомогу тим, хто опинився в біді, у бажаному обсягу. Тут міліцію дуже обмежують жорсткі рамки закону.
Простий приклад: виїжджаємо на виклик за фактом насильства в сім’ї. Дебошир знущається з дружини і дітей. Ми не маємо права його затримати, доставити в міліцію і помістити в кімнату для затриманих. Складаємо протокол для передачі до суду і їдемо. Не встигаємо під'їхати до райвідділу, як все повторюється спочатку: виклик, жіночі і дитячі сльози, складання протоколу. Ось так прогалина у законодавстві калічить людські долі.
Та й рішення суду ситуацію особливо не змінює: це або штраф 17 гривень, або затримання до 15 діб. Після цього скандалісти тримаються по 2-3 місяці. Потім знову доводиться втручатися нам...
Під Новий рік прийнято загадувати бажання. Співробітники міліції, прикрашаючи ялинки вдома і у райвідділі, традиційно мріють про спокійне, без викликів, святкування Нового року. Найчастіше ці мрії не збуваються. Але коли ми вирішили пофантазувати і придумати прохання від дільничного для Діда Мороза, я очікувала, що лейтенант міліції Гаца попросить у доброго чарівника новий автомобіль для райвідділу.
– Але, трохи подумавши, він сказав:
– Нехай після Нового року в усіх у районі буде робота. Тоді люди стануть менше пити, сім’ї менше страждатимуть, кількість крадіжок зменшиться. А решту проблем міліція вже розв’яже самостійно...
