Передноворічний ринок метушливий: наприкінці грудня час немов стискується, кожен за кілька днів, а то і годин, що залишилися, прагне встигнути купити про запас все, необхідне для новорічного столу. Цим і виправдана була черга до павільйону «Добреви», у якому торгують фермери Дмитро Добрев та його дружина Катерина, їхні кілька десятків гектарів землі розташовані у самому закруті Дунаю.
– Як справи, Дмитре, як рік закінчуєте? – запитав я у Дмитра,
– А Ви знаєте, не скаржуся. Самі бачите прилавок, торгуємо плодами осені – тут тобі і бурячок, і квасоля, і часник, і цибуля, і капуста, і багато чого ще.
– Попит є?
– Аякже. Другу торговельну точку на центральному ринку відкрили. Причому з усіма зручностями. Вибачте, на відкриття не покликали. Та й чи потрібні нам всі ці стрічечки? Головне – справа.
– Ділянка у вас, наскільки мені відомо, невелика.
– Хіба справа тільки у масштабах? Використовуємо землю інтенсивно, із застосуванням сучасних технологій. Полив провадимо за допомогою краплинного зрошення. Зрошення у посушливому році нам дуже допомогло. І я не розумію тих, хто, маючи такі ж, як у нас, можливості, ігнорує полив, зокрема краплинний, шкодує коштів на його встановлення і використання. Тут, як кажуть, гривню втратиш, то десять – знайдеш!
Весь комплекс осінніх польових робіт провели вчасно. Зараз саме час навчатися. У першій декаді грудня разом з дружиною Катериною побували у Києві, на одному із семінарів. На ньому йшлося про розвиток плодоовочівничого ринку в Україні. Три дні провели з великою користю для себе. Було багато не тільки теорії, але і корисних знайомств. Переконався: є чимало здорових сил, що зможуть відродити плодоовочівництво. А головне – семінар підтвердив правильність наших планів.
– І що ж це за плани?
– Плануємо з роздрібом поєднати опт, переходити на збільшення обсягів торгівлі. Що ж на місці стояти, треба розвиватися. Сил у нас досить, працюємо всією родиною. Поруч три сини, двоє вже одружені, і невістки теж при ділі. Для цього не обійтися без складських приміщень. Ось, побували нещодавно в одному з господарств Кілійського району, де, як ми довідалися, продавався колишній корівник. Купили його, тепер знаходимо час, розбираємо, перевозимо на свою ділянку. Будемо споруджувати сховище. У перспективі і придбання холодильної камери для збереження полуниці, інших ягід, на яких ми спеціалізуємося. А одночасно мету поставили розширювати фермерське господарство, зокрема за рахунок оренди землі, оренди паїв. У нинішньому році збільшили площу на 10 гектарів. Отож клопотів багато.
– Що б Ви побажали колегам-підприємцям у 2008 році?
– Терпіння і ще раз терпіння. А ще – вміння все прораховувати, думати про перспективу. І дружити з наукою. Звичайно, великих врожаїв. Сподіваюся, що новий буде не таким суворим. Але багато що залежить від нас самих. І насамперед – наш же добробут. Отож, колеги, будьте благополучними у новому році!










