Будинок побуту в місті вже майже 15 років, як втратив своє основне призначення. І от приємна новина…
Дивне відчуття охоплює, коли, піднявшись на другий поверх будинку «Райдуга», чуєш шум швейного виробництва.
Це окрема територія, яку орендували дві підприємниці – Галина Плесканюк та Любов Задоя. Вони, вправні та досвідчені швеї, починали свій шлях у колись потужних цехах Ананьївської швейної фабрики «Троянда». Нині ці жінки керують невеликим колективом з 15 робітниць. Щодня в цеху стрекочуть швейні машинки і оверлоки, парують праски, щоб чіткими стрілками взялися новенькі чоловічі брюки різного фасону, кольору, з різних тканин.
Не варто розповідати, чим є робота для Надії Лобань, Світлани Васильєвої, Віри Білоус, Катерини Франкіної, Галини Совершенної, Галини Улар, Ніни Дюжакової, Надії Білоченко, Галини Васильєвої, Любові Колос, Оксани Поліщук, Катерини Баркар, Світлани Маковеєнко.
Всі ці дівчата різного віку свого часу набули майстерності у стінах швейної фабрики. А зараз робота для них – справжній дарунок. Навіть і навчити можуть молодих, таких от, як Вікторія Кожухар. Хтозна, може завтра і з’явиться гостра потреба у швейних майстринях, і однією з них буде Вікторія. А нині, як каже Галина Іванівна Плесканюк, головне – хоч трохи забезпечити людей роботою, аби не втратили вони свою кваліфікацію, дати їм стабільний заробіток…
