«Понад 90 відсотків своїх хвороб ми випиваємо разом з водою», – говорив Луї Пастер.
Кілька років тому академік Одеської регіональної академії наук, доктор біологічних наук Валентин Дегтяренко почав упорядковувати батьківський будиночок, розташований в одному із сіл Любашівського району. Від місцевих жителів йому частенько доводиться чути скарги на погане самопочуття. Разом із своїми колегами Валентин Іванович вирішив проаналізувати, а чи не впливає згубно на здоров’я селян якість води.
– Перевірили ми якість води у 21 населеному пункті Любашівського району, – розповідає В. Дегтяренко, – і з’ясували, що у 34 присадибних колодязях вода має підвищену твердість. І зовсім мало виявилося в районі колодязів, у яких би вода була наближена до м’якої. Вибірково проаналізували захворюваність місцевих жителів хворобою Альцгеймера, тобто старечим слабоумством. І побачили прямий зв’язок цієї досить неприємної недуги з твердістю води.
– Якою ж, Валентине Івановичу, повинна бути оптимальна твердість води?
– Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вважає оптимальною для питної води твердість, що дорівнює 1-2 міліграми на літр, – говорить В. Дегтяренко. – За рекомендаціями тієї ж ВООЗ припустима твердість питної води становить 2 – 4 міліграми на літр.
– Чи можна визначити підвищену твердість води на смак?
– Так, вона вам одразу ж здасться неприємною. До того ж, підвищення рівня твердості справляє вкрай шкідливий, згубний вплив на організм людини. Аналіз великої кількості наукової інформації і власних спостережень показує, що існує безпосередня залежність між твердістю води і рівнем серцево-судинних та інших тяжких захворювань людей.
Тверда вода викликає порушення водно-сольового обміну, є причиною шлунково-кишкових захворювань, сприяє утворенню каменів у нирках, пошкоджує центральну нервову систему. І, звичайно, вкрай негативно впливає на здоров’я дітей.
– А як показники твердості води відрізняються один від одного в різних районах Одещини?
– Я ознайомився з даними про твердість питної води з артезіанських свердловин, міських і сільських водопроводів, встановленими торік фахівцями обласної санепідстанції. В 75 відсотках проб виявлена тверда вода. Частіше м’яка питна вода зустрічається у населених пунктах Іванівського, Овідіопольського, Арцизького, Татарбунарського районів. А от у північних районах – Балтському, Ананьївському, Любашівському, Савранському – ситуація гірша.
– Чому ж досить велика кількість жителів області змушені вживати тверду воду?
– На жаль, – гірко зітхає мій співрозмовник, – наші державні нормативи щодо якості питної води прийняті на шкоду здоров’ю людей. Так, твердість припустима для вживання питної води не повинна у нас перевищувати 7 міліграмів на літр. Встановлюючи такий показник, піклувалися не про здоров’я людей, а збереження водопроводів. При твердості, що перевищує 7 міліграмів на літр, металеві труби починають обростати відкладеннями солей.
– Отже, не лише на Одещині, але і в інших місцях нашої країни, люди змушені вживати воду непридатну для пиття. І важко за умов кризи сподіватися на швидке поліпшення ситуації. То що ж робити, щоб зменшити щоденне надходження хвороб до організму людини?
– Можна купувати м’які питні штучні води, які вже з’явилися у продажу. А найкраще обзавестися побутовими фільтрами для очищення води. І я б порадив особливу увагу при купуванні такого приладу звертати увагу на країну-виготовельника. Адже на Заході фільтри адаптовані до доочищення нормальної водопровідної води. А до більшості наших водопроводів подається технічна вода.
