Не вийде, панове! Не слід порівнювати народ із собою! Розорили Україну, щоб «розсипати» її робітничий клас (бо він – реальна загроза владним дармоїдам), перейшли на подачки від МВФ, США в надії, що розрахуєтеся з іноземними «інвесторами» ґрунтами України, і щоразу перед черговими виборами годуєте нас казочками про «благоденство» в їхньому колі. Так Україна ж не в їхньому колі, не на їхньому рівні, не в їхньому статусі. Україна ніколи не «доїла» треті країни, тепер тим паче, цього їй ті ж Сполучені Штати не дозволять. Україна зараз сама в ролі «дійної корови», якщо поступилася місцем і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках.
Керівництво держави йде у фарватері гнилої політики США: «поділяй і владарюй!» Під гаслами єднання і порозуміння здійснюється експансія профашистської ідеології, паплюження пам’яті радянських воїнів-визволителів, наших дідів і батьків, які лежать під обелісками від Ленінграда до Одеси, від Волги до Одера. Їх обзивають «окупантами». Ми вам, панове, ніколи цього не забудемо і не простимо, скільки б ви ще свічок Голодомору не поставили. Тільки оцим ви вже розділили Україну навпіл. Мало того, пан Президент одержимий ідеєю окатоличити православну церкву. Щоб Східна Україна годувала Західну? Так вона вже й так годує її, давно. Може, пан Президент хоче покерувати однією Західною автономією? Пожити за рахунок туристичного бізнесу, бо ж навіть Львівським автобусним заводом пожертвували? От там і поклоняйтеся «героям» ОУН-УПА та СС «Галичина». У нас їм місця немає.
Ветерани вже звикли до того, що коли треба прикрити небажання вищої влади працювати на державу, починається маніпулювання історичними подіями, фальсифікація історії створення і розвитку України, викривлення історичних фактів Великої Вітчизняної війни, паплюження всього радянського. Отоді на заваді й стають пам’ятники радянської доби, імена в назвах вулиць, не тільки державних діячів, а й тих, хто утверджував державність України на полі бою, в цехах заводів.
Організація ветеранів України (як і наша районна організація, її складова) є громадською організацією. Серед її членів – прихильники багатьох політичних партій, є й реабілітовані, вихідці з західних областей. Але всіх нас об’єднує бажання бачити Україну квітучою, єдиною державою. Це треба знати всім, хто взявся за невдячну роботу щодо героїзації фашистських прихвоснів всупереч народній пам’яті, історичній правді, рішенням Нюрнберзького трибуналу, усім, хто прагне зіштовхнути дві України на бійню. Не дозволимо!
Не сподівайтеся, панове, на неосвіченість людей, їхню злобливість, нерозуміння суспільної ситуації. Народ у своїй більшості завжди був реалістом.
Ми повністю поділяємо обурення депутатів Одеської обласної ради і підтримуємо їхню заяву з приводу спроб окремих політичних сил, органів влади та громадських організацій викривити історичні факти розвитку Української державності та суспільства, як гідну відповідь на рішення Львівської обласної ради від 10.04.2009 р. № 868 «Про правову оцінку злочинів комуністичного режиму в Україні». Цим рішенням Львівська обласна рада фактично спрямовує органи місцевого самоврядування на демонтаж пам’ятників, обелісків, барельєфів, які нібито мають ознаки символів тоталітарного комуністичного режиму. До таких символів віднесені і пам’ятники радянським воїнам-визволителям.
Цілком згодні з тим, що це рішення є «протиправним, що суперечить статусу місцевих рад, Конституції України, підриває основи демократії, принижує в очах світової спільноти Українську державу, завдає непоправної шкоди єднанню українського суспільства».
Свої переконання ми стверджуємо власними підписами.
