Десята година ранку. В сортувальній кімнаті Ширяївського центру поштового зв’язку кипить робота. На столах стосиками лежать газети, журнали. Листоноші, стиха перемовляючись, укладають в свої сумки періодику, листи і готуються в дорогу. Сортувальниці Світлана Коніщук та Наталія Петровська свою роботу майже завершили.
Тепер вони впоруються значно швидше, ніж раніше, бо люди почали менше передплачувати періодики. Економічна криза досить відчутно зачепила глибинку. У більшості людей стоїть вибір: передплатити газету чи залишити на хліб.
– Новини можна і з телевізора послухати, а голодним сидіти не будеш, – так говорять сільські мешканці, коли до них звертаються листоноші із пропозиціями про передоплату.
А поштарі роблять все, аби не ходити з порожніми сумками. Хоча сьогодні дівчатам доводиться носити чимало тих газет, які пропонують політичні партії. Саме через безліч оцих видань сільчани неохоче оформляють передплату на обласні та республіканські газети.
З такими ж проблемами стикаються і працівники відділу передплати Ширяївського ЦПЗ Антоніна Чабанюк, Тетяна Бондаренко та Дмитро Коршак.
Майже щоденно вони разом із поштарями та начальником відділення зв’язку Інною Зябіною вирішують питання передплати на наступний рік. Кожен пропонує свої методи роботи із клієнтами. Одним із аргументів, які застосовують майже всі, є те що оці передвиборні газети носитимуть тільки до виборів, а потім вони щезуть. Враховуючи це, пропонують односельцям передплачувати постійні видання хоча б на півроку, або на квартал.
Розібравши свіжу пресу, листоноші вирушають у дорогу.
