Виставка витинанки київської майстрині Тетяни Бут нещодавно відкрилася в Одеському будинку-музеї ім. М. Рериха. Хто знайомий з цим різновидом мистецтва у його традиційних підходах, той очевидно сподівався побачити невеликі за розміром роботи, можливо, навіть з досить банальними сюжетами. Однак зору глядача постали досить великоформатні як для такої техніки роботи (50х70 см., не враховуючи паспарта) із гранично лаконічною формою, що зводиться до простого візерунку чи навіть знака.

Мінімалізм як мислення й підхід, що дисциплінує та вимагає обмеженими засобами досягати максимуму вираження, характерний для робіт художниці. У її творчості цікаво поєдналися європейські, часом у суто українських рисах, та східні традиції витинанки. За деякими свідченнями, витинанка до Європи потрапила з Китаю, а в Україну – з Німеччини та Польщі. Головний виражальний засіб витинанки – крива лінія та дещо аморфна форма. У своїй примхливості, вигадливості, потенційній пружності вони є чудовим засобом зображувати рослинний світ, динамічність різних стихій, що наповнюють нашу ноосферу. У цій техніці однаково важливі й матеріалізований папір, і силует «матеріалізованих» пустот-очиць. Завдяки їх гармонійному поєднанню досягається декоративна вишуканість композиції із зображенням квітів, водної стихії чи полум’я, які через нескладний образ чи сюжет персоніфіковані автором: «Морська», «Вир танцю», «Відьма», «Ірис» та ін.. Шляхом накладання та зміщення двох силуетів різного кольору досягається відчуття більшої глибинності та рельєфності. При створенні композиції майстриня використовує переважно два контрастні за кольором аркуші, а третій інколи як доповнюючий (підсилюючи тим самим образне звучання твору). Досить пластична й рухлива лінія передає відчуття вічної круговерті й перетікання, яке відбувається в просторі та часі. Можливо тому, у глядача виникають музикальні асоціації.

Щодо духовно-релігійних концепцій, то за своїми прерогативами творчість цієї майстрині, на думку організаторів, тяжіє до так званого руху New Age («Нова ера») – різних духовно настроєвих окультних та езотеричних вчень та практик, особливо популярних в останню третину ХХ ст. Це захоплення чи данина моді космополітичного характеру аж ніяк не перекреслює національних основ ментальності киянки, про що красномовно свідчать окремі роботи. Найбільш показовий в цьому сенсі твір «То є ми» тощо.

Твори Тетяни Бут безумовно розширюють діапазон виражальних засобів витинанки та демонструють яскраво виражений авторський підхід у цій популярній техніці декоративного мистецтва. Адже раніше витинанка мала суто прикладний характер, а у даному разі вона претендує, як і картина, на автономний простір та відповідне сприйняття.