«Хто б не прийшов до влади, повинен пам’ятати: він покликаний служити людям. Це моя позиція, і я їй ніколи не зраджувала». Так сказала нинішній голова Татарбунарської районної держадміністрації Наталя Григорівна Кожухаренко. Наталя Григорівна уже очолювала Татарбунарський район з 2005-го по 2006 роки. Після була обрана головою районної ради. Нагороджена орденами Княгині Ольги та Нестора Літописця.

– Мета у мене одна – життя людей поліпшити. Під час відвідування нашого району губернатором Едуардом Леонідовичем Матвійчуком були чітко конкретизовані завдання. Підніматимемо сільське господарство, зокрема відновлюватимемо тваринництво, залучатимемо інвестиції. Сьогодні упорядковуємо орендну плату за землю. Отож у виконавчої влади – величезне поле діяльності. Нам обов’язково треба навчитися заробляти гроші. На цьому губернатор робив основний наголос, розмовляючи з нашими людьми. А також – на питаннях легалізації робочих місць, податкової дисципліни і найважливіше – повернення довіри до влади. Нашій команді – а вона у нас є – в одній упряжці з районною радою і депутатським корпусом це до снаги.

– Завдання непрості. Сил вистачить?

– Знаєте, для мене працювати по 18 годин на добу давно уже стало звичкою. Та й якщо стільки проблем – не до відпочинку. І навіть не до перепочинку. У районі не з повним навантаженням працюють курорти. Прибуток від них може бути набагато вищий. Агропромисловий комплекс – це взагалі купа проблем. І не з волі її трудівників. Вони давно, багато хто вже роки, чекають уваги до себе з боку держави. Вітчизняний товаровиробник потребує дотацій і пільгового кредитування. Чекають ладу у ціновій політиці. Адже й сьогодні закупівельні ціни на зерно – копійчані. І не йдуть ні в яке порівняння з цінами на дизпаливо. Це несправедливо.

– Наталю Григорівно, нещодавно виїзна комісія обстежила стан об’єктів соціальної сфери кожного населеного пункту.

– Щоб знати, який чого потребує і скільки коштів зажадає. Районний бюджет – не шагренева шкура. І хоча зроблено чимало, треба – ще більше. У нас багато дитячих садків і будинки культури потребують серйозного ремонту. Водопостачання – теж з ряду найголовніших завдань. І спасибі губернатору: обіцяв своє сприяння у виділенні коштів з обласного бюджету на розвідні мережі водогону Кілія – Татарбунари. Комунальними дорогами у районі теж не похвалишся. Що у наших можливостях – робимо. Маємо підтримку голови облдержадміністрації і у дуже складному питанні повернення озера Сасик до його природного стану. Все це – наша повсякденна робота.