Групаодеськихжурналістівбралаучастьупрес-конференціїпершогозаступникаглавиКабмінуАндріяКлюєва–начальникаштабущодоліквідаціїнаслідківаварії12жовтня,розслідуванняпричинідопомогипотерпілимтаїхнімродинам.Для тих, хто також перебував протягом години в конференц-залі урядового прес-центру, не могло пройти непоміченим часте згадування Андрієм Петровичем Одеського регіону. Що втішно, – з огляду на можливий приплив до нас щедрих іноземних інвестицій і пов’язане із цим поступове вирішення досить хворобливої для України проблеми зайнятості населення.
Одеський термінал –
це національний проект!
На наступному тижні Київ гостинно зустріне Прем’єр-міністра Російської Федерації Володимира Путіна. У межах давно очікуваного візиту високого гостя пройде засідання україно-російської міжурядової комісії. У числі топ-тем для обговорення, – вартість природного газу, що постачається нам з території РФ, методика визначення його вартості. Усього за підсумками зустрічей з високопоставленими українськими керівниками Володимир Володимирович і члени очолюваної ним делегації підпишуть 11 спільних документів. Докладніше про кожен з них Андрій Петрович пообіцяв розповісти ЗМІ в понеділок увечері. Нещодавно в Україні з метою підготовки візиту свого патрона перебував перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов; з аналогічною місією в Першопрестольну літав сам А. Клюєв.
– У 2012 році під Одесою може бути споруджений термінал для прийому скрапленого природного газу (СПГ), – нагадав А. Клюєв. – Його потужність складе 10 млрд кубічних метрів на рік. Техніко-економічне обґрунтування буде готове до кінця поточного року. Інвестиції в проект оцінюються в 1 млрд доларів. Термінал під Одесою – національний проект, будуватися буде за участю декількох держав, що виявили бажання укласти з нами відповідні контракти.
Спеціально для скептиків А. Клюєв підкреслив: спорудження нового гіганта вітчизняного ПЕК у жодному разі не позначиться на теперішніх стабільних взаєминах з Росією. Так само як не зашкодить їм і активна участь України у проекті щодо перевалювання венесуельської нафти до Республіки Білорусь. За спостереженнями Андрія Петровича, недавній візит до Києва екстравагантного південноамериканського Президента Уго Чавеса донині розбурхує уяву наших журналістів.
Нафтопереробні заводи Білорусі, як пообіцяв Главі цієї дружньої країни Уго Чавес, не будуть стояти без венесуельської нафти двісті років. Доставляти стратегічний енергоносій сябрам південноамериканці збираються двома шляхами. Перший пролягає через Балтійське море до литовського порту Бутинге, звідки по новополоцькій «Дружбі» нафта піде до білоруського «Нафтана», – колишнього Новополоцького НПЗ, що на р. Західна Двіна. Ця нафта обійдеться удвічі дорожче за російську, – через високу вартість фрахту танкера плюс організацію перекачування нафти в аверсному напрямку, для чого потрібні ще 40 млн доларів інвестицій. Незважаючи на таку дорожнечу, Олександр Лукашенко, як і раніше, налаштований довести Москві, що здатний знайти їй альтернативу в цьому надважливому для Білорусі питанні.
І отут Україна, з її нафтопроводом Одеса-Броди, для братів-білорусів – незамінна. Другий шлях доставляння нафти, точніше, його водна частина, буде замикатися на Южненський термінал. Далі продукт потече в напрямку Бродів. На ділянці ж до Мозирського НПЗ (це неподалік від Овруча Житомирської області) перевалювання буде продовжено в залізничних цистернах. А. Клюєв не приховує: заради переорієнтації нафтопотоків із Прибалтійського напрямку на наш Україна надала Білорусі 20-процентну тарифну знижку на залізничні вантажоперевезення. З огляду на те, що білоруси, як і ми, теж рахують кожну копійку.
– Нафтопровід Одеса – Броди, – нагадав А. Клюєв, – із самого початку замислювався скоріше як політичний, ніж як економічний проект. Однак ми, як люди державні, не можемо дозволити такому гігантові простоювати або працювати винятково в реверсному режимі, адже на його пішла безліч народних грошей!.. Перший танкер з Венесуели прийшов на Одещину ще в червні. З того часу перекачано вже понад мільйон тонн південноамериканської нафти. Поки що продукт перевалюємо по залізниці. Для того, щоб задіяти потужності нафтопроводу Одеса – Броди, треба завершити деякі розрахунки.
Переконавши білорусів прокачувати більше нафти через Україну, при цьому платячи в нашу скарбницю менше, уряд однаково впевнений у прибутковості проекту. Адже кожна з нафтоперегінних станцій того ж нафтопроводу «Дружба» за давньою, ще радянською, традицією, – «курочка із золотими яйцями» для району, у якому вона функціонує. На «нафтові гроші» райцентри десятиліттями ремонтували адміністративні корпуси, школи й лікарні, фасади будинків головних вулиць населеного пункту. Отже, що більше будуть завантажені гілки нафтопроводів, то красивішими стануть міста й селища, де живуть і трудяться наші з вами співгромадяни. Ще більшою мірою це стосується регіону, звідки починається «великий нафтовий шлях» з Южного до Мозиря Республіки Білорусь.
Повсюдне поновлення «заморожених будівництв», спорудження нових шляхів сполучення й ремонт уже існуючих, – пріоритетні напрями роботи уряду Миколи Азарова.
– Якщо всюди вирують будівельні роботи, – отже, у цієї країни є майбутнє! – переконаний Андрій Клюєв.
Невпевнений, що хтось із читачів «Одеських вістей» зуміє довести протилежне.
