Якось взимку на автозаправну станцію м. Кодими під’їхав автомобіль, відкрились дверцята – і з салону вибігло кучеряве диво. Господарі заправили авто і поїхали, залишивши собаку на заправці. Спочатку працівники автозаправної станції думали, що хазяї просто забули свого чотирилапого друга і незабаром повернуться за ним. Тваринка теж чекала і зустрічала всі автомобілі марки «Жигулі». Та минали дні, а за нею ніхто не їхав. Тоді ми зрозуміли все і забрали її додому, назвали Ладою, стерилізували і віддали у добрі руки. Той випадок і досі крає серце зрадливістю людини, яка так просто може розтоптати відданість того, кого приручила.
У дворі нашого комунального будинку підкинутих котів і собак хоч відбавляй. Ми їх підгодовуємо, лікуємо, а нам щороку підкидають їх все більше і більше. Але ж кожному хазяїну собаки чи кішки було б значно простіше регулювати розмноження домашніх тварин з допомогою ветеринарного лікаря, ніж викидати їх на вулицю, де вони або гинуть, або, якщо пощастить, поповнюють зграї безпритульних тварин, що гуляють вулицями міста. Звичайно, їхнє розмноження та безпритульний спосіб життя негативно впливають на санітарно-епідемічну ситуацію в місті, а отже, несе небезпеку як здоров’ю, так і життю людини.
– Сьогодні є чимало гуманних методів боротьби з цим явищем, – говорить головний санітарний лікар санепідстанції Віктор Токарчук. – Зокрема стерилізація, створення притулку, що дасть змогу контролювати та регулювати кількість безпритульних тварин у місті та створить сприятливі умови для співіснування з ними людей, безпеки громадян та недопущення епізоотій.
Системна робота в цьому напрямі передбачає виконання низки заходів. Це і пристосування приміщення під притулок (а порожні приміщення у нас є), і стерилізація тварин, і перетримка їх у притулку з переданням під опіку. Проте всі ці благі наміри потребують великих фінансових витрат, яких ні районний, ні міський бюджети собі дозволити не можуть. Адже власних коштів не вистачає на забезпечення життєдіяльності соціально-економічної сфери. Хіба тут до собачої проблеми?
Головний ветеринарний лікар Кодимського району Руслан Горша зазначив, що власники домашніх тварин звертаються до районної лікарні ветеринарної медицини з питанням стерилізації та щеплень досить часто. Люди стали значно дбайливіше відноситись до здоров’я братів наших менших і більше дбають про їхню безпеку, та й про власну. За його словами, стерилізація сьогодні – це єдиний можливий спосіб контролювати кількість безпритульних тварин на вулицях. Про це говорять провідні ветеринари, біологи та кінологи. Звичайно, програма масової стерилізації буде успішною передусім за сприяння міської влади. Адже найважливіший чинник – зниження вартості операцій зі стерилізації, субсидування ветеринарних клінік.
На жаль, для нас гуманне ставлення до тварин – це тільки гарні слова, а насправді ми ще не маємо ні моральної, ні матеріальної готовності підтримати беззахисних наших менших друзів. І не тільки ми. Над вирішенням цієї проблеми працюють науковці багатьох країн. Головною метою їхніх праць є безпечне співіснування людини з бездомними тваринами шляхом зменшення їх чисельності на вулицях міст гуманним чином. Але у нас не надто дослухаються до рекомендацій спеціалістів, здатних підказати варіанти виходу із ситуації.
Верховна Рада втричі збільшила штраф за жорстоке поводження з тваринами. А на початку 2010 року посилила відповідальність за такі дії. Прийнятий проект закону «Про внесення змін до деяких актів України з питань мисливського господарства, мисливства, охорони, використання та відтворення тваринного світу» передбачає збільшення штрафу утричі від 9 до 21-го неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за жорстоке поводження з тваринами, знущання над ними чи втілення дій, які призвели до їхніх мук, каліцтва чи смерті.
Слава Богу, у нашому місті вже давно відмовились від такого негуманного способу регуляції чисельності безпритульних тварин, як відстрілювання та отруєння. Але ж немає і іншого, альтернативного способу, що заводить вирішення питання у глухий кут. З цим звернулась до міського голови м. Кодими Володимира Склярука, який зазначив, що питання захисту та регуляції розмноження безпритульних тварин вагоме і є на порядку денному міської ради. Найближчим часом воно буде вирішуватись.
– Поки що не можу сказати, яким чином, – зізнався Склярук, який всього кілька днів як вступив у повноваження міського голови. – Можливо буде прийнято програму або звернення до жителів міста, вуличних та прибудинкових комітетів про сприяння у вирішенні цієї нагальної проблеми шляхом збору коштів на стерилізацію тварин. Про притулок мови поки що не може бути, бо на його утримання потрібні значні кошти, яких міський бюджет не має.
Єдине місто в Україні та Східній Європі, де за сприяння Німецької спілки захисту тварин побудовано притулок для допомоги безпритульним тваринам, – це Одеса. Притулок функціонує вже п’ять років, і два роки працює програма європейського рівня, за якою активно відбуваються стерилізація, лікування і щеплення від сказу безпритульних тварин. Це три основні напрями міської програми їх захисту. За рахунок бюджету міста було виділено кошти на закупівлю вакцини від сказу, яка розподіляється до всіх наявних в Одесі ветеринарних клінік. У разі потреби, ветеринари надають препарат безкоштовно. За ці роки у притулку побувало понад двадцять тисяч тварин, які були стерилізовані. Тож сьогодні у місті немає хворих безпритульних тварин.
Зрозуміло, що нашій провінції, де не розвинута промисловість і немає такої наповнюваності бюджету, не зрівнятись з Одесою чи Києвом. Але за цю благородну справу могли б узятися небайдужі та фінансово забезпечені люди, створивши приватні притулки. Утримання притулку для тварин – справа неприбуткова, тож з ким не заводила розмову про необхідність відкриття такого закладу у районі, кожен, погоджуючись із тим, що проблема назріла, знаходив якусь поважну причину для відмежування від цієї справи.
Проблема безпритульних тварин складна та багатогранна – і її розв’язання потребує глибокого комплексного підходу. Найголовніше ж, щоб кожен розумів власну відповідальність і за свого чотирилапого друга, і за добробут міста.
