Жінки за робочими столами були гранично зосереджені. Їхні руки спритно сортували новоприбулу пошту. Її складали в об’ємисті сумки.
Валентина Іванівна Малигіна – ветеранка поштової служби. Для багатьох із тих, із ким вона працювала багато років, була мудрою наставницею. Своює спокійністю додавала впевненості новачкам. Тим більше що робота листоноші потребує особливої витримки.
Галина Вікторівна Ляхова обслуговує мешканців 13 вулиць міста. Поки пошту рознесе та позвітується, додому після 18 години вертається.
– Втомлюємося, звісно, – говорить вона. – Та зате майже не хворіємо. Цілий день на свіжому повітрі. Листоноші – люд гартований.
Галина Вікторівна стало передує за результатами передплатної кампанії. Вона знає зацікавлення своєї клієнтури. Оформлює їм передплату на місці.
– Іван Васильович Кондратченко, наприклад, – розповідає вона, – уже який тільки рік вірний обласній газеті «Одеські вісті». Він пенсіонер, але передплачує її завжди одразу на рік. Так чинить і подружжя Гербалів, – Тетяна Миколаївна та Георгій Миколайович. «Одеські вісті» вони передплачують уже понад 10 років.
– Газета дуже цікава, – говорить Георгій Миколайович. – Вона нас із дружиною приваблює передусім своєю інформаційною насиченістю. Із численних матеріалів одного номера ми довідуємося, як живе вся область. У будь-якому разі, в цій газеті ми знаходимо все, що нас цікавить.
Галина Вікторівна називає цю родину однією з найбільш читацьких. По 800 гривень витрачають вони на щорічну передплату. Як говорить Тетяна Миколаївна, це теж їжа, але їжа для душі.
Але ось пошту розібрано, систематизовано, упаковано. У сумках – газети, журнали, листи, грошові перекази, квитанції на передплату, невелика група товарів.
А загалом у районній поштовій службі зайнято 52 листоноші. І як запевняє начальник цеху обслуговування споживачів поштового зв’язку № 1 Олена Василівна Недялкова, всі вони заслуговують на похвалу, бо люблять свою роботу та цінують свою причетність до значущих справ поштової служби.
