Юлія Лавренюк так планує свій день, аби віднайти хоч трішки часу для улюбленого заняття – рукоділля. Вона шиє, вишиває, плете, робить іграшки, або просто своїми руками творить різноманітні речі, які можуть знадобитися у побуті. І двоє маленьких синочків – трирічний Вадимко та одинадцятимісячний Богданчик їй не заважають, а навіть допомагають мамі. Нині вона у декретній відпустці. А за фахом – економіст, після закінчення інституту працювала в облдержадміністрації.
Вишивати Юля почала ще з школи, як була в сьомому класі. Тоді побачила у сусідки Софії Скакун гарно вигаптуваний рушник – і собі спробувала так зробити. Все вийшло у юної майстрині. Початок видався вдалим. Тож продовжувала займатися шиттям і далі. Тепер у неї зібрано комплект вишиванок на тему «Знаки зодіаку». Тут можна віднайти майже всіх зодіакальних звірів. Молода мати виготовила їх в дитячому стилі. З вишиванок привітно дивляться і свинка, і півник, і дракон. Така картина сподобається будьякому малюкові і може стати прикрасою дитячої кімнати.
Згодом майстриня коло своїх занять розширила. Її цікавили різноманітні вироби з простого матеріалу, що здебільшого стає непридатним для використання у побуті. Приміром, пластикові пляшки. Вдруге не рекомендують в них щось зберігати, а просто викидати ніби й не погосподарськи. Де ж цю тару можна застосувати? Чимало порад з цього приводу дається в рубриці «Очумілі ручки» телепрограми «Поки всі вдома». Юлія знайшла свій варіант – вона виготовляє метеликів. З різнокольоровими крильцями, прикрашеними бісером, метелики, як живі, можуть присісти на віконній гардині. Важко повірити в те, що це не фабричний виріб. Те ж саме можна сказати і про рамки для фотографій. Оздоблені різним матеріалом, вони мають оригінальний вигляд, і жодна не повторює попередню. Тут в хід ідуть старі журнали, серветки, нитки, навіть ґудзики, якими вміло обрамляється картонний каркас.
Та найбільше дітям подобається, коли мати бере в руки папір і ножиці. Хлопчики знають, що і їм дозволять різати квадратики та складати кубики чи трикутники. Тоді всі задоволені, настає в родині година ідилії. Через певний час із відокремлених паперових кусочків народжується довгоочікувана іграшка, приміром, вазочка для квітів чи білосніжний Дід Мороз.
– Вироби з паперу називають орігамі. Цей вид мистецтва поширений у Японії, – розповідає Юлія. – Відкрила його собі через інтернет. Там віднайшла сайт «Країна майстрів», звідки багато корисного довідалася.
Як розповіла співрозмовниця, орігамі дослівно з японської перекладається як «складений папір». Роботи створюються з використанням певної схеми згинів і складок. В орігамі використовується небагато різних згинів, але вони можуть бути скомбіновані багатьма засобами й утворювати дуже складні фігури. Ось на виготовлення Діда Мороза пішло 500 квадратиків. Тож тут потрібне поєднання майстерності та терпіння. Не даремно психологи вважають, що заняття орігамі заспокоює нерви. Зрештою, це саме можна сказати про заняття будьяким іншим рукоділлям. Адже майстриня зосереджується на своїй роботі, до того ж тій, яка до душі. Мабуть, в цьому криється секрет майстерності – від витворів народних умільців очей не відвести. Таке враження і від робіт Юлії Лавренюк, яку, за її вміння творити речі майже з нічого, можна по праву віднести до мешканців Країни майстрів.
