Доктор «Пі» або все-таки доктор «Смерть»?

Як олігофрен двох президентів обдурив

У понеділок увечері бійці львівського «Беркута» при­везли з Києва доктора ме­дичних наук професора нейрохірургії 40­літнього Андрія Слюсарчука. Біля входу до управління внут­рішніх справ МВС України у Львівській області їх че­ка­ли біля десятка теле­камер і чимала кількість місцевих акул пера. Коли феноменальний учений виходив з машини, жур­на­ліст­ка Світлана Марти­нець встигла поставити запитання: «Андрію, хто був першою жертвою?». Відповідь не буяла оригі­нальністю: «Пішла ти на х...» Нічого дивного. Тому що моя шановна колега намагалася поспілкуватися з вихованцем інтернату для розумово відсталих дітей, що почав життєвий шлях із дрібного шахрайства – і виріс у запеклого рецидивіста.

За плечима громадя­нина Слюсарчука Анд­рія Тихо­новича – навчання в Козя­тин­ському ПТУ на курсі маля­рів­шту­катурів­пли­точ­ників. У свідоцтві про закін­чен­ня залізничного профтехучилища на Він­ниччині отримана Слюсар­чуком спеціальність значить­ся як... «швачка».

Більше ніяких технікумів або університетів само­званець не кінчав. Проте, не маючи навіть базової медичної освіти, прийнявся лікувати людей. Йому вірили. І розплачувалися часом величезними гро­шовими сумами. Від­соток летальності в пацієн­тів псевдодоктора був надзвичайно високий. Убиті горем рідні загублених Слюсарчуком пацієнтів про­давали будинки, улазили в борги, – однак сповна повертали аферистові за­здалегідь застережені суми за «лікування».

В 2010 році Міністерство освіти й науки України вида­ло Слюсарчуку документ про те, що він – професор. Вища атестаційна комісія, як з’ясувалося, це звання аферистові не присвоювала, а лише нострифікувала його звання професора, нібито отримане ... у Росії. А 30 вересня 2011 року Слюсарчук і взагалі був визнаний гідним звання лауреата Державної премії й відповідно до указу Президента України Віктора Януковича одержав 150 тисяч гривень. Якщо згадати, що попередник Віктора Федоровича, Віктор Ющенко спеціально «під Слюсарчука» зобов’язав державну скарб­ницю утворити в країні Інститут мозку, – картинка ви­мальовується досить за­бавна...

Автор цих рядків зв’язався з керівником відділу регіо­нальних редакцій газети «Експрес» Богданом Куф­риком,котрий також був у юрбі зустрічаючих супер­афериста.

– Як поводився «про­фесор»? Упевнено – або упокорився із провалом?

– Мені здалося, що Слю­сарчук по дорозі зі столиці вже усвідомив: це кінець його «лікарської» кар’єри й довгої низки знущань над довірливими людь­ми. Надвисокі гонорари, контрабанда психотропних препаратів, заступництво VIP­персон для нього теж позаду...

– Чому афериста затри­мали в Києві?

– А він там теж працював, крім львівської «Політехніки». Жив у престижній зйомній квартирі; правда, брали його на іншій квартирі, на іншій вулиці. Місцем реєстрації Слюсарчука значиться Жида­чів Львівської області.

– Як, по­вашому, зу­міє він розжалобити право­охоронців?

– Навряд чи. У тім, що тиск на міліцію буде чинитися серйозний, можна не сум­ніватися. Ми от коли були на прийомі в начальника УМВС України у Львівській області, генерал прямо так і сказав: «Ви хоч розумієте, яких лю­дей Слюсарчук лікував?!» Перелік цих VIPів досить великий. Починаючи від сина «співаючого ректора» (колишнього депутата Вер­­ховної Ради Михайла По­п­лавського, ректора Київського Національного університету культури й мистецтв – авт.); його «про­фесор» ледь до смерті не залікував після автоаварії в Одесі. А ще є маса міністрів, генералів­силовиків, олі­гархів, які зараз не дуже й хотіли б розголосу – як колишні й нинішні пацієнти «Професора «Пі».

Незвичного титулу Слю­сарчук набув за ніби­то неодноразово про­демон­стровану їм здат­­ність за­пам’ятовувати надвели­кі числа. Зокрема, випуск­­ник Московського медичного інституту ім. Пирогова запросто міг назвати чис­ло «пі» в обсязі...одного мільйона знаків. Професора­рекордсмена навіть зби­ралися внести до «Книги рекордів України». Однак повторити в присутності допитливих експертів ніби­то неодноразово встанов­лений/поліпшений рекорд Слюсарчук не поспішав. Тим більше він уникав участі в підтвердженні досягнення експертів з «Книги рекордів Гіннесса»: британці роз­кусили б шахрая ще до початку дешевого фокуса із вставленим у його вухо мікронавушником. На будь­якій гастролі афериста в першому ряді глядацької зали сидів з ноутбуком його асистент, що зосереджено клацав по клавіатурі під час номера під назвою «запам’ятовування над­великих чисел». Швидше за все, його приймали за звукооператора, що відповідав за роботу мікро­фонів на сцені...

Та й диплома ніякого в Москві Слюсарчуку не видавав ніхто. Купив з нагоди. Недорого. Ректорат Російського національного дослідницького медич­ного університету ім. М.І. Пи­рогова Мінздоров­соц­розвитку Росії 25 жовт­ня цього року офіційно відповів на запит зі Львова: «Ми провели детальну пере­вірку за фактом ви­дачі дубліката диплома Слюсарчуку А.Т., у ході якої було встановлене наступне. У студентському наказі № 295­ст від 24.06.1991 р. про присвоєння кваліфі­кації «лікар» за фахом «Лікувальна справа» випускникам ліку­вального факультету ден­ного відділення за 1991 рік прізвище студента Слю­сарчука А.Т. відсутнє. У наказах університету про лікарів, зарахованих і тих, які закінчили клініч­ну ординатуру в період з 01.09.1991 р. по 01.09.1994 р. за фа­хом «Нервові хвороби» прізви­ще Слю­сарчук А.Т. не значить­ся. Крім того, виник­ли сумніви в тім, що Слюсарчук А.Т. 1971 р. н. міг закінчити РДМУ в 1991 році... Аналогічний лист був скерований на телеканал СТБ програма «Вікна новин» і на ICTV програма «Максимум в Україні» за підписом про­ректора по навчальній роботі професора В. Г. Вла­димирова.

У випадку із затриманням «Професора «Пі» авторові цих рядків далеко не все представляється прос­тим і зрозумілим. Наразі Слюсарчука ізолювали від суспільства на 3 доби. Слідчий відділ УМВС України у Львівській об­ласті інкримінує йо­му скоєння злочину, перед­баченого ч.4 статті 358 Кримінального кодексу України («використання свідомо підроблених до­кументів»). Якщо ж спра­цюють згадані вище фактори (себто заступництво окре­мих високопоставлених чиновників і олігархів), Галицький місцевий суд Львова цілком може від­мо­вити в задоволенні клопотання про арешт запеклого афериста від нейрохірургії. Неваж­ко припустити, що пом­с­та маніяка своїм викри­вальникам буде страшною.

Выпуск: 
Автор: 

Схожі статті