Картини, що розповідають про життя простих людей. Саме так характеризували деякі роботи уродженця села Ламбрівки Тарутинського району Івана Деде у Всеукраїнському центрі болгарської культури в Одесі, де відбулося урочисте відкриття його першої виставки.
Однак, як стверджує сам художник, стати героями його полотен не так уже й легко.
– Я шукаю характер у людині, внутрішній стержень. Принаймні, гарну або погану рису, яка й демонструє цю особистість. А це властиве сильній людині.
Депутат райради, вчитель, кандидат у майстри спорту, художник Іван Деде приймав привітання з відкриттям виставки від Генерального консула Республіки Болгарії в Одесі Стояна Горчивкина, директора Болгарського центру Дмитра Терзі, друзів та колег.
– Картини Івана Васильовича пройняні життям і є свого роду автобіографічною оповіддю художника, втіленою у живопису, – стверджують шанувальники його творчості.
А почалося все з малюнка, на якому було зображено море та кораблики. Восьмирічний хлопчик, який ніколи не бачив безбережної водної стихії, уявляв її собі та переносив на папір, потім, ставши трохи старшим, – на полотно.
Деде порушує злободенні соціальні теми, наприклад, зловживання алкоголем. Деякі його роботи оголюють людські вади та ниці потреби.
– Усим, що я знаю та умію в живопису, зобов’язаний своїм вчителям – Юрію Коваленку та Олексію Мазуру, – підкреслює І. Деде.
Сьогодні Іван Васильович викладає живопис та графіку у Тарутинському районному центрі дитячої творчості, працює над створенням юнацької футбольної команди.
– У мене тридцять шість учнів. Хочу відзначити, що, знайомлячи їх з основами образотворчого мистецтва, сам навчаюся в них. В однієї дитини – доброти, в другої – щирості, у третьої – нестандартності мислення, у четвертої – незвичайної подачі задуманого сюжету. Вони навчають мене любити життя.
Художник стверджує, що його творчість жодним чином не заважає його роботі в райраді. Навпаки, додає сил та енергії.
– Можливо, на моїх картинах з’являться і колеги. У якому образі, це поки що таємниця, – інтригує художник. – Але судити своїх героїв не хочу. Я більше люблю захоплюватися. У моїх картинах – моє життя. Ними я хочу сказати, що є такий Іван Деде! Прошу любити і поважати.
